Володар “Золотого м’яча” 2003 року – Павел Недвед

У 2003 році титул кращого гравця Європи вдруге потрапив до гравця з Чехії.

У 1962-ому приз дістався лідеру тодішньої збірної Чехословаччини Йозефу Масопусту, а у 1976-ому голкіпер збірної ЧССР Іво Віктор увійшов до топ-3 опитування «Франс Футбол». І ось через кілька десятиліть престиж чеського футболу підтримав Павел Недвед, який у підсумковому опитуванні випередив француза Т’єрі Анрі й італійця Паоло Мальдіні.

Павел Недвед народився 30 серпня 1972 року в містечку Хеб. На юнацькому рівні вважався одним з найталановитіших гравців свого покоління, але для адаптування в дорослий футбол знадобився час.

Командні досягнення:

– срібний і бронзовий призер, відповідно, Євро-1996 і Євро-2004.
– фіналіст Кубка чемпіонів 2003 р.
– володар Кубка кубків 1999 р.
– володар Суперкубка УЄФА 1999 р.
– п’ятиразовий чемпіон Італії (2000, 02, 03, 05, 06 рр.).
– дворазовий володар Кубка Італії (1998, 2000 рр.).
– чемпіон Чехословаччини (1993 р.).
– дворазовий чемпіон Чехії (1994-95 рр.)

Особисті досягнення:

– володар «Золотого м’яча» 2003 р.;
– чотириразовий кращий гравець Чехії (шестиразовий володар «Золотого м’яча» Чехії).
– футболіст року в Італії (2003 р.).
– увійшов до символічної збірної Євро 2004 р.

Команди:

1991-1992 рр. — «Дукла» (Чехія) — 19 матчів, 3 голи.
1992-1996 рр. — «Спарта» (Чехія) — 127 матчів, 28 голів.
1996-2001 рр. — «Лаціо» (Італія) — 207 матчів, 51 гол.
2001-2009 рр. — «Ювентус» (Італія) — 327 матчів, 65 голів
Протягом 1994-2006 рр. зіграв 91 матч (18 голів) за збірну Чехії.

Цікаві факти:

– У 1990-ому боротьбу за юного таланта виграла «Шкода» з Пльзені, але дебютувати за цей клуб Павел так і не зміг, адже був змушений відслужити «армію» і пішов у своєрідну «оренду» до військового клубу «Дукла» (Прага). Він і там не закріпився зі старту, адже ще сезон провів у фармклубі («Дукла» Табор), а ось другий сезон 19-річний футболіст був уже в першій команді — зіграв 19 матчів і забив 3 голи.

– «Дукла» в ті часи вже «зірок з неба» не хапала, і, по завершенню служби, Недведа переманили до себе скаути столичної «Спарти». Там він також заграв не відразу — «Спарта» тоді була поза конкуренцією на батьківщині (виграла й останній чемпіонат Чехословаччини і два перших чемпи Чехії), і навіть грала в першому груповому турнірі новоствореної Ліги Чемпіонів (тоді в груповий турнір виходили лише 8 команд).

– Отож, пробитися до основного складу було не просто, і Павел трішки нервував. У перших шести матчах за «Спарту» його тричі (!) вилучали з поля. У першому сезоні він лише 5 разів виходив в основному складі, а всього зіграв у чемпіонаті 18 матчів (без забитих голів). У другому вже краще – 27 матчів за сезон і три голи. А далі у «Спарті» змінюються покоління – до складу приходить молодь на чолі з Поборськи, Колером, а лідером цієї команди стає Недвед.

– «Спарта» знову «розбирається» зі всіма у внутрішньому чемпіонаті, і дуже успішно грає в кубку УЄФА сезону 1995/96 рр. Команда доходить до чвертьфіналу, де лише в драматичному двобої поступається «Ромі» в додатковий час (загальний рахунок – 3:3). Після цього збірна Чехії доходить ще до фіналу Євро, і попит на місцевих футболістів у Європі значно зростає.

– Боротьбу за Недведа виграє «Лаціо», і наступні 5 сезонів він грає там. Багато часу на адаптацію вже не знадобилося, у першому ж сезоні Павел зіграв 38 матчів й забив 10 голів. Італійські фахівці відзначають його витривалість, плеймейкерські здібності, а також вміння «протягувати» м’яч до воріт суперника. Іншими словами – у випадках, коли гостра передача була не доречною, Недвед «вмикав» дриблінг і, обігравши кількох суперників, сам наближався до воріт.

– У «Лаціо» він швидко став своїм, а згодом й лідером. Найуспішнішим для клубу безумовно став сезон-1999/2000 рр. Успіхи розпочалися ще навесні 1999 р., коли «Лаціо» виграв Кубок кубків і Суперкубок УЄФА, а у 2000-ому міцний, але не грандовий римський клуб, лише вдруге за свою історію переміг в чемпіонаті Італії. Паралельно римляни успішно грали в Лізі Чемпіонів, перемігши в обох групових етапах (така тоді була формула), але вилетівши в чвертьфіналі від «Валенсії» (загальний рахунок – 3:5). Павел Недвед у тому сезоні зіграв 47 (!) матчів і забив 10 голів.

– Під час виступів за «Лаціо» чеського півзахисника неодноразово намагалися переманити італійські гранди, й нарешті влітку 2001 р. туринський «Ювентус» не пошкодував 38 млн. євро (величезна сума на ті часи), і Павел опинився у «Старій синьорі».

– «Ювентус» домінував у внутрішній першості і був одним з кращих у Європі. Навесні 2003 р. клуб дійшов до фіналу Ліги Чемпіонів. У тому розіграші Павел зіграв у 15-ти матчах і забив 5 голів, але… фінал пропустив. У півфінальній грі з «Реалом» Недвед отримав жовту картку і автоматично змушений був пропустити наступну гру. Після того матчу він не міг стримати сліз. А далі всі все добре знають: нічийна гра у фіналі «Мілана» і «Ювентуса» та вирішальний гол Андрія Шевченка у післяматчовій серії пенальті. Кубок чемпіонів — у «Мілана», а «Ювентус» залишився без трофея…

– За підсумком того сезону Павела Недведа визнали кращим півзахисником Ліги Чемпіонів, футболістом року в Італії і Чехії, він увійшов до символічної збірної УЄФА і, як вишеньку на торті, отримав «Золотий м’яч».

– А далі був знаменитий скандал з договірними матчами. Туринців позбавили двох чемпіонських тутулів (2005 і 06 рр.), перевели до Серії В. «Ювентус» розгубив багато «зірок», які перейшли до інших клубів, але Недвед залишився і доклався до повернення клубу в Серію А вже наступного сезону.

– Знаменитий клуб повернувся тріумфально — вже у 2008-ому здобув бронзові нагороди чемпіонату Італії, а у 2009-ому виграв «срібло». 36-річний Недвед залишався одним з головних його виконавців, але відчував, що не справляється з колишніми навантаженнями. Почастішали травми, і він таки вирішує завершити кар’єру в 2009-ому. Славетну 18-річну кар’єру справжнього майстра.

Читайте також:
Зірки футболу: володар “Золотого м’яча” 2001 року — Майкл Оуен