четвер , 26.04.2018

Як Україні зупинити трудову міграцію

Підприємці скаржаться на дефіцит кадрів. Не вистачає людей навіть в Києві на цілком пристойну зарплату

Дві новини одним рядком для розуміння. Перша — зарплати в Чехії складають 30% від зарплат в Німеччині. Країни розташовані поруч, але ось така різниця. Що роблять чехи здогадатися неважко – намагаються знайти роботу в ФРН.

Друга новина – Чехія збільшує квоту для трудових мігрантів з України. Тому що хтось повинен платити податки, пенсійні внески і займати робочі місця.

Це Чехія. Взагалі непомітний фактор для України, якщо порівнювати з Польщею. Працюючі люди на вагу золота. Підприємці, які створюють робочі місця і розвиваючу економіку – діаманти.

Двадцять перше століття – розумні не ведуть війни за територію або корисні копалини. Працюючі люди – ось головна цінність.

Підприємці скаржаться на дефіцит кадрів. Бракує людей навіть в Києві на цілком пристойну зарплату. І якщо раніше не вистачало представників робітничих професій, то зараз вже на всіх дефіцит.

Керівники комунальних підприємств, коли чують ці скарги, сміються. Їм куди складніше – при тому ж кадровому дефіциті вони не можуть запропонувати ринкову зарплату. Ситуація на ринку праці справді сумна. У нас вистачає з запасом чиновників і антикорупціонерів, політиків і політологів, а з іншими – дефіцит.

Бракує слюсарів, хорошого токаря чи електрика днем ​​з вогнем не знайдеш, вчителів у державну школу спробуй знайди, та й лікарі в державних клініках працюють по мінімуму для безкоштовної атестації. І ті, хто є, як правило в роках.

Підуть на пенсію – немає заміни. Тобто при всьому оптимізмі через п’ять-десять років нас чекає такий струс, що мало не здасться. Тим, у кого є вілла у Франції і серйозний рахунок в європейському банку, поїдуть. А нам що робити?

Трудова міграція виявилася двосічним мечем. З одного боку, вона дає шанс людям заробити нормальні гроші за межами країни. Отже, змушує український бізнес підвищувати зарплати для дійсно потрібних фахівців до відповідного рівня. Щоб утримати.

Це дуже добре, до того ж трудові мігранти переводять гроші на батьківщину, купують тут квартири, в загальному, вливають пристойну суму в загальний котел.  За останніми оцінками НБУ на основі даних Національного банку Польщі ця сума склала 3,123 млрд доларів. Це тільки Польща мінус те, що провезли готівкою. І тут ще одна новина, яка доповнює інформацію з Чехії.

У Міністерстві закордонних справ Польщі заявили про доцільність створення держагентства у справах трудових мігрантів з України. Так, там вже тільки офіційно більше мільйона працюючих українців, але закрити всі пробоїни в економіці вони не можуть. У будь-якому пристойному магазині, кафе чи готелі я зустрічаю людей, які вільно розмовляють українською мовою.

Наші. Приїхали хто підзаробити, а хтось вже не повернеться. Але Польща хоче більше. Вони вже пережили кризу, коли після вступу в ЄС народ рвонув на заробітки до Німеччини, Австрії та Великої Британії. Зарплата в рази вище, кордонів немає – все логічно.  Але хтось повинен платити податки на батьківщині, утримувати пенсіонерів, державні ВНЗ, лікарні, армію і поліцію. І тут мігранти з України були дуже доречними.

Ніякої романтики – чиста вигода. Розрахунок і розуміння перспектив. Політичної волі і роботи профільного міністерства недостатньо. Тому – спеціальне агентство, сайт, легалізація, медичні страховки та інші бонуси. Хочеш працювати і платити податки? Ласкаво просимо. Готовий відкрити свою справу і створити пару робочих місць? Тільки скажи, чим тобі допомогти. Держава хоче більше працюючих людей, які заробляють самі і податками оплачують держструктури і пенсії. Відмінно, Польща проблему вирішила, а що у нас?

А у нас все логічно, відповідно до формули «якщо десь прибуло, то десь вибуло». Ми на шляху до прірви.  За офіційними даними в Україні зараз близько сорока мільйонів населення. Реально, звичайно менше. Але нас цікавлять тільки ті, хто державу утримує за рахунок податків.  Так ось, реально працюють, тих хто генерує гроші і платить податки і внески до Пенсійного фонду близько десяти мільйонів. Саме вони тягнуть все витрати – зарплату працюють в державному секторі, пенсії, стипендії студентам, нібито безкоштовну медицину з освітою.

Тягнуть важко. І чим їх менше – тим складніше утримувати інших. І якщо Польща і Чехія (а є й інші) переманять ще три мільйони зарплатами вище – колапс. Не буде грошей на пенсії, армію і поліцію.  Про безкоштовну освіту з медициною та інші стипендії з соцвиплатами можна забути. Немає грошей – і найкращий уряд нічого не зможе зробити. Це цілком реальна перспектива.

Ключове питання – як утримати працюючих українців вдома. Указ президента, рішення Кабміну або новий корисний закон з Верховної Ради не допоможуть.  Робочі місця створює бізнес. Якщо в змозі запропонувати хорошу зарплату. Хоча б близько 600 доларів, щоб конкурувати з Польщею.

І все що може влада, це створити для бізнесу сприятливі умови.  Німеччина вкладає в Польщу мільярди, і ми не можемо конкурувати за рівнем інвестицій з членом ЄС. Але польські бізнесмени теж скаржаться. На перевірки, контролерів, на трудове законодавство, за яким звільнити співробітника часто складно. Максимум, що ми можемо, це запропонувати цікавіші умови.

Що це означає? Революцію в стосунках держави і бізнесу. Ми повинні стати країною, в якій зручніше і краще працювати. Податки у нас повинні бути нижчими, ніж у сусідів. Адміністрування податків – простішим. Інспекцій та контролерів – менше. Трудовий кодекс разом з інспекцією – закрити, приміщення заново освятити і про всяк випадок спалити.

Приватна власність священна і за спроби щось віджати, рейдернути і покошмарити — астрономічні терміни організаторам і виконавцям. Тільки так.  Тобто будь-який підприємець, який хоче відкрити бізнес в сфері виробництва або сфери послуг повинен виходити з того, що працювати в Польщі, Чехії чи Грузії – складно і дорого. А в Україні просто рай. Іншого шляху немає.

Є ризики і шлях не буде гладким, звичайно. Недоберемо у бюджет? Цілком таке може трапитися – на перших порах.  Альтернатива – втратимо все. Поїдуть підприємці і працівники – не буде пенсій зовсім. Студенти зможуть мітингувати з приводу стипендій, але грошей немає – ВНЗ закриються і сперечатися не буде про що. Мінкульт благополучно вимре і не шкода.

Держслужбовці підуть без вихідної допомоги. Теж невелика втрата. І депутати з губернаторами підуть пастися на вільні хліби. Головне – на армію і поліцію грошей теж не буде. Так що отримаємо або окупацію, або війну феодалів за залишки ресурсів. Україну втратимо у такому випадку – це сто відсотків.

Джерело: Кирило Сазонов,  dengi.informator.ua

 

Додати коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Free WordPress Themes - Download High-quality Templates