У віці 100 років помер сотенний УПА і Герой України Мирослав Симчич

На Івано-Франківщині помер сотенний УПА, Герой України Мирослав Симчич із псевдо “Кривоніс”, який провів понад 32 роки у радянських таборах.

Про смерть героя повідомила голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук, а також міський голова Коломиї Богдан Станіславський.

5 січня 2023 року сотнику УПА виповнилося 100 років.

“За своє довге життя Мирослав Симчич пережив більше 32 років концтаборів. Однак його не зламали ні жорстокі тортури, ні катування. Свій життєвий шлях він присвятив боротьбі за незалежність України”, – пише Світлана Онищук.

18 січня о 15 годині скорботний кортеж з тілом Мирослава Симчича проїде до собору Преображення Христового УГКЦ у Коломиї.

19 січня у Катедральному соборі Преображення Христового УГКЦ о 18:00 відбудеться парастас, о 19:00 – читатимуть Псалтир.

Похорон розпочнеться у п’ятницю, 20 січня, об 11 годині. Мирослава Симчича поховають на міському кладовищі “Монастирок”.

“19 та 20 січня у громаді – дні жалоби. Всі розважальні заходи та святкування мають бути перенесені або скасовані. Мирослав Симчич зробив дуже багато для того, щоб Україна була незалежною. Ми повинні гідно провести його в останню путь”, – написав мер Коломиї.

Довідково:

Мирослав Симчич (Кривоніс) — військовий та громадський діяч, сотенний УПА, незламний політв’язень, почесний громадянин Коломиї та Львова.

Народився 5 січня 1923 року у селі Вижний Березів поблизу Косова на Прикарпатті. Закінчив Коломийський архітектурний технікум. У 1941 році вступив у юнацтво ОУН та воював проти німців у народній самообороні. Навесні 1944 року закінчив старшинську школу УПА і став командиром чоти, згодом — сотні.

У лютому 1945 року Кривоніс прославився у бою біля річки Рушір, що поблизу Космача, де сотня «Березівська», у якій він командував чотою, перекривала дорогу підкріпленню, яке йшло на допомогу НКВДистам, оточеним у Космачі. Повстанці обрали дуже вдале місце для засідки, а перед приходом колони розібрали міст.

У цьому бою вони знищили близько 400 ворогів, в тому числі – підполковника Олексія Дергачова.

Натомість повстанці втратили лише двох бійців, а Симчича було поранено в руку. Після тривалого лікування він повернувся у свою сотню. Був затриманий у 1948 році. Засуджений до 25 років таборів. Звільнений у 1963 році, проживав у Запоріжжі, у 1968 знову засуджений «за нововиявленими обставинами».

Провів в ув’язненні 32 роки. Був звільнений з таборів лише у 1985 році. Реабілітований лише у 2017 році.

У жовтні минулого року Мирославу Симчичу присвоїли звання Героя України.