Володар “Золотого м’яча” 1991 року – Жан-П’єр Папен

Французи не дуже люблять згадувати період кінця 1980-их і початку 1990-их.

По завершенні «ери Мішеля Платіні» збірна Франції потрапила в затяжний період зміни поколінь і пропустила три фінальні частини великих турнірів – Мундіалі 1990 і 1994 рр. і Євро 1988 р., а на Євро 1992 р. не вийшла з групи.

І саме на цей невиразний період припав розквіт зірки одного з найкращих бомбардирів за історію Франції — Жан-П’єра Папена. Зі своєю збірною, на жаль, Папен виграв лише «бронзу» Мундіалю 1986 р. на зорі своєї кар’єри, а ось на клубному рівні був просто нестримним.

Жан-П’єр Папен народився 5 листопада 1963 р. у Булонь-сюр-Мері. Вважався дуже талановитим виконавцем, але з категорії «перспективних» у категорію «основних» потрапив лише після річного вояжу до Бельгії. У складі «Брюгге» за сезон Папен забив 32 голи, отож, це швидко оцінили і на батьківщині і справи відразу пішли краще.

Командні досягнення:

– бронзовий призер чемпіонату світу 1986 р.;

– володар Кубка чемпіонів 1994 р.;

– володар Кубка УЄФА 1996 р.;

– дворазовий чемпіон Італії 1993-94 рр.;

– чотириразовий чемпіон Франції 1989-92 рр.;

– володар кубка Бельгії 1986 р.

Особисті досягнення:

– володар «Золотого м’яча» 1991 р.;

– футболіст року у Франції 1989, 91 рр.;

– триразовий кращий бомбардир Кубка чемпіонів;

– п’ятиразовий кращий бомбардир чемпіонату Франції;

Команди:

1981-84 рр. – «Віші» (50 матчів, 13 голів);

1984-85 рр. – «Валансьєн» (35 матчів, 16 голів);

1985-86 рр. – «Брюгге» (43 матчі, 32 голи);

1986-92 рр. – «Марсель» (279 матчів, 184 голи);

1992-94 рр. – «Мілан» (65 матчів, 31 гол);

1994-96 рр. – «Баварія» (40 матчів, 6 голів);

1996-98 рр. – «Бордо» (72 матчі, 31 гол);

1998-99 рр. – «Генгам» (10 матчів, 3 голи);

1999-2009 рр. – аматорські клуби (69 матчів, 29 голів);

Протягом 1986-1995 рр. зіграв 54 матчі (30 голів) за збірну Франції.

Цікаві факти:

– Після повернення з Бельгії Папен підписав контракт з «Олімпіком», який у Європі частіше називали просто «Марселем». На базі цього клубу намагалися створити гранд, який би міг вдало грати в Європі, і це вдалося. А головним в атаці там був Папен.

– Уже в перших двох сезонах він забив за «Марсель» 39 голів (у 1988 р. навіть став кращим бомбардиром чемпіонату Франції), однак цей результат і близько не стоїть з результативністю, яку Папен почав демонструвати з сезону 1988/89 рр. — протягом чотирьох років поспіль він ставав кращим бомбардиром чемпіонату Франції («Марсель» при цьому ставав чемпіоном, а у 1990-92 рр. виграв бомбардирську гонку і в Кубку чемпіонів. За ті чотири сезони Папен забив за клуб 145 (!) голів.

– При цьому його клуб все ніяк не міг дістатися головного клубного євротрофею. У 1991-ому «Марсель», за вагомої участі Папена, навіть дійшов до фіналу, але у серії пенальті програв югославській «Црвені Звєзді». За підсумком того року Папену було вручено «Золотий м’яч».

– Сезон 1992/93 рр. Жан-П’єр розпочав у «Мілані», куди перейшов за рекордні, на той час, 12 млн євро. І треба ж такому статися, що того ж сезону Кубок чемпіонів виграв його «Олімпік». «Мілан», щоправда, став кращою командою Європи наступного року, але Папен уже грав мало і фінал пропустив. Можна сказати, що конкуренцію з Гуллітом і Ван Бастеном він не витримав.

– У 1995-ому він ще раз змінив клуб — уже в статусі «зірки, що догоряє» він перейшов до «Баварії». І там кар’єра француза новими барвами не заграла — лише 6 голів у 40 матчах за два сезони. Однак один з них — «ножицями» через себе у ворота «Юрдінгена» — досі вважають одним з найкращих у Бундеслізі за її історію.

– Після «Баварії» Папен трішки підняв результативність у «Бордо», потім був ще не дуже вдалий сезон у «Генгамі». Жан-П’єр все не міг завершити кар’єру і навіть у 46 років ще грав за аматорів, однак час взяв своє.

– Нині він зосередився на тренуванні аматорських клубів у Франції, і навіть у свої 57 років не проти вдягнути бутси і показати клас молодим, принаймні на тренуваннях…

Читайте також:
Володар «Золотого м’яча» 1990 року — Лотар Маттеус