Володар “Золотого м’яча” 1987 року – Рууд Гулліт

У 1987-ому в Європі яскраво засяяла кучерява зірка Рууда Гулліта.

Нестандартний нападник-півзахисник того року вчергове виграв чемпіонат Голландії, перейшов до Мілану і яскраво дебютував у складі італійського гранду.

Збірна Голландії успішно здолала відбірковий турнір до Євро 1988 р., і там також найяскравішим гравцем був Гулліт. Отже, у тогорічному опитуванні Франс Футболу «Чорний Тюльпан» переміг і португальську зірку Футре, й іспанського голеадора Бутрагеньо, хоча головні успіхи Рууда були ще попереду…

Командні досягнення:

– чемпіон Європи 1988 р.;

– півфіналіст Євро 1992 р.;

– володар Кубка чемпіонів 1989,90 рр.;

– володар Суперкубку Європи 1989, 90 рр.;

– володар Міжконтинентального кубку 1989, 90 рр.;

– триразовий чемпіон Італії 1988, 92, 93 рр.;

– триразовий чемпіон Голландії 1984, 86, 87 рр.;

– володар Кубка Англії 1997 р.

Особисті досягнення:

– володар «Золотого м’яча» 1987 р.;

– володар «Срібного м’яча» 1988 р.;

– футболіст року в Голландії 1984, 86 рр.;

– на Євро 1988 і 1992 рр. увійшов до символічної збірної;

– кращий футболіст світу (журнал World Soccer) 1987, 89 рр.

Команди:

1979-82 рр. — «Харлем» (91 матч, 32 голи);

1982-85 рр. — «Феєнорд» (85 матчів, 31 гол);

1985-87 рр. — ПСВ «Ейндховен» (68 матчів, 46 голів);

1987-93 рр. — «Мілан» (117 матчів, 35 голів);

1993-94 рр. — «Сампдорія» (31 матч, 15 голів);

1994 р. — «Мілан» (8 матчів, 3 голи);

1994-95 рр. — «Сампдорія» (22 матчі, 9 голів);

1995-98 рр. — «Челсі» (32 матчі, 3 голи).

Протягом 1981-94 рр. зіграв 66 матчів (17 голів) за збірну Голландії.

Цікаві факти:

– Рууд – позашлюбний син емігранта із Суринама і його коханки із Голландії. Він народився 1 вересня 1962 р. і у дитинстві навіть зіткнувся з проявами расизму.

– За свій перший клуб «Гарлем» Гулліт дебютував у 16 років, ставши наймолодшим гравцем голландського чемпіонату. Щоправда у «вишці» Гулліт на початках грав не довго — його клуб вилетів до другого дивізіону. Там Гулліт відразу став основним гравцем команди, яка за рік повернулася до еліти, а Рууд став кращим гравцем першості.

– У першому ж сезоні після повернення «Гарлем» фінішував четвертим, а Гулліт, часто номінально граючи у захисній лінії, забив 14 голів. Особливо йому запам’ятався гол у ворота «Утрехта», коли він почергово обіграв чотирьох захисників і голкіпера.

– Сезон 1982/83 рр. 20-річний Рууд розпочав у «Феєнорді», в якому провів три сезони. У 1984-ому «Феєнорд» зробив дубль (чемпіонство і кубок), а Гулліт забив 16 голів.

– Через рік, у 1985 р., Рууд опинився в іменитішому ПСВ. За два сезони у цьому клубі Гулліт, не завжди граючи «чистого» форварда, забив 47 голів. А ПСВ двічі виграв чемпіонат. Гулліт перетворився на справжню зірку європейського футболу, і ним зацікавилися гранди.

– Одним з тодішніх суперклубів був італійський «Мілан», за який Гулліт дебютував у 1987 р. (сума трансферу рекордна на той час – майже 9 млн. доларів). У Мілані було створене грандіозне голландське тріо Райкард-Гулліт-Ван Бастен, яке принесе італійцям не один успіх. За підсумком 1987-го Гулліта визнають кращим гравцем Європи. Він має міцну статуру і гренадерський зріст, але при цьому феноменальні техніку і координацію — видавалося б, непоєднувані речі.

– На Євро’88 голландці, з капітаном Гуллітом у складі, їдуть одними з фаворитів, але на старті поступаються збірній СРСР. Далі, на щастя, самі перемоги і чемпіонство, а Гулліт забиває один з найважливіших голів, відкривши рахунок у фіналі з тією ж збірної СРСР.

– За підсумком 1988 р. четверо голландців – у п’ятірці опитування на «Золотий м’яч» (Ван Бастена, Гулліта, Райкарда і Кумана «розбавив» лише Олексій Михайличенко). Гулліт бере «срібний» приз, відразу після кращого бомбардира Євро Ван Бастена.

– «Мілан», з голландським тріо у складі, стає найкращим клубом світу. Протягом 1989-90 рр. він виграє по два Кубка чемпіонів, Суперкубки Європи і Міжконтинентальні кубки. Гулліта, час від часу, вибивають з гри травми, однак в обидвох фіналах Кубка чемпіонів він в «основі». А у 1989-ому ще й зробив дубль.

– Травми, на жаль, не дали проявити себе належно у подальших виступах. Рууд ще брав трофеї, але поступово перестав бути основним гравцем «Мілану», потім змінив ще кілька клубів, знайшовши себе лише наприкінці кар’єри у «Челсі».

– У Лондоні він дебютував і на тренерській ниві, ставши спочатку граючим тренером. Саме в такому статусі Гулліта «Челсі», ще до епохи Абрамовича, виграв кубок Англії у 1997 р. Подальша тренерська кар’єра, на жаль, склалася не так вдало — Рууд працював ще в «Ньюкаслі», «Феєнорді», «Лос-Анжелесі» і навіть «Тереку», але ніде не затримувався більше року. Нині він є одним з асистентів Франка де Бура в збірній Голландії.

Читайте також:
Володар «Золотого м’яча» 1986 р. — Ігор Бєланов