вівторок , 13.04.2021

Володар «Золотого м’яча» 1986 р. — Ігор Бєланов

У 1986 р. київське Динамо було на слуху в усього світу.

Команда виграла Кубок Кубків, вчергове здобула золоті нагороди чемпіонату СРСР, передягнута в футболки збірної СРСР, показала гідну гру на чемпіонаті світу.

Однак виділити когось в цьому колективі було не просто – легендарний Валерій Лобановський неодноразово говорив, що створює передусім не «команду зірок», а «команду-зірку». Навіть великий Олег Блохін був її гвинтиком.

Та, визначаючи кращого гравця СРСР, в Москві вирішили віддати шану лідеру півзахисту тієї команди, її двигуну Олександру Заварову. Яким же великим було здивування всієї футбольної спільноти, коли, за результатами опитування «Франс Футбол», кращим у Європі став… динамівець Ігор Бєланов.

Дуже стрімкий і ефективний екс-одесит Ігор Бєланов був справді дуже корисний команді. Забивав він не так багато, як для нападника, але часто своєю активністю створював слушні нагоди для партнерів, віддав чимало гольових передач. «Золотий м’яч» же він отримав завдяки матчу 1/8 фіналу тогорічного Мундіалю проти бельгійців — стадії далекій від фіналу, проти далеко не найкращої команди, до того ж збірна СРСР його програла. І таких парадоксів у житті Бєланова було чимало.

Ігор Бєланов народився 25 вересня 1960 року в Одесі. Не відрізнявся великим зростом, але змалечку був стрімким (прізвиська – «ракета» і «кульова блискавка») і цінувався насамперед завдяки грі на випередження у штрафному майданчику суперника або забігам у вільні зони, в результаті яких залишав суперників далеко позаду.

Мав також, як тоді казали, розвинуте «гольове чуття» — опинявся в потрібному місці і в потрібний момент у штрафному майданчику, щоб добити м’яча в ворота після рикошету або продовжити атаку своєї команди гольовим пасом.

Командні досягнення:

– віце-чемпіон Європи 1988 р.;

– учасник чемпіонату світу 1986 р.;

– володар Кубка Кубків 1986 р.;

– дворазовий чемпіон СРСР 1985, 86 рр.;

– триразовий володар кубка СРСР 1985, 86, 90 рр.

Особисті досягнення:

– володар «Золотого м’яча» 1986 рр.;

– кращий асистент Євро 1988 р.

Команди:

1979-80 рр. — СКА Одеса (68 матчів, 16 голів);

1981-84 рр. — Чорноморець (127 матчів, 30 голів);

1985-89 рр. — Динамо К (161 матч, 54 голи);

1989-90 рр. — Боруссія М (27 матчів, 5 голів);

1990-94 рр. — Айнтрахт (73 матчі, 22 голи);

1995-96 рр. — Чорноморець (3 матчі, 1 гол);

1995-97 рр. — Металург М (5 матчів, 4 голи).

Протягом 1985-90 рр. зіграв 33 матчі (8 голів) за збірну СРСР.

Цікаві факти:

– Ігор Бєланов дебютував у командах майстрів (так в СРСР називався професійний футбольний рівень) у 18 років, а першим його клубом став друголіговий одеський СКА. Молодого нападника швидко примітили в головній команді міста – Чорноморці – і сезон 1981-го року він розпочинав вже там;

– У Чорноморці Бєланову було дуже комфортно, але київське Динамо тоді, фактично, було збірною України на теренах СРСР і збирало під свої прапори всі місцеві таланти. Бєланова запрошували дуже настійливо, до того ж подальший прогрес (наприклад, виклики до збірної) був більш ефективним саме через Динамо. Та вже у перший місяць після переїзду до Києва Бєланов хотів вертатися до Одеси — навантаження Лобановського, у порівнянні з тренувальним процесом Чорноморця, були просто приголомшливими. Однак Бєланов таки витримав і потрапив до складу киян.

– А далі пішли успіхи — два чемпіонства поспіль в СРСР (хоча виграти першість у московських клубів було дуже не просто), Кубок кубків з феєричною перемогою у фіналі над Атлетико 3:0. Бєланов взяв участь у двох голах динамівців — спочатку Заваров добив м’яч у ворота після удару Бєланова, а потім він був одним з чотирьох учасників знаменитої атаки «віялом» і чудового голу Блохіна. А всього в тому турнірі Бєланов забив 5 голів.

– За кілька тижнів Ігор Бєланов поїхав на свій перший і єдиний за кар’єру Мундіаль, і він справді став зірковим для нього. У першій грі з угорцями Бєланов віддав дві гольові передачі і реалізував пенальті, проти французів на його рахунку ще один асист, проти канадців вийшов на заміну, але встиг віддати два гольових паса. А далі був феєричний матч з бельгійцями і хет-трик. Тоді, на жаль, бельгійці, не без допомоги судді, таки вирвали перемогу – 3:4, але то була напевно найпам’ятніша гра Бєланова.

– Наприкінці року «Франс Футбол» віддає Бєланову «Золотий м’яч», він випереджає легендарних нападників англійця Гаррі Лінекера й іспанця Еміліо Бутрагеньо.

– У 1988-ому Лобановський знову формує збірну СРСР на базі київського Динамо. Тут з Бєлановим трапилася трагедія, віддавши кілька асистів (до речі, за цим показником він став кращим на турнірі) у двох перших матчах, він отримав травму в грі з Англією, пропустив півфінал з італійцями, але у фіналі таки вийшов на поле. Чи то далася взнаки травма, чи були інші причини, але в тій грі він лише вдруге за кар’єру не реалізував пенальті, а збірна СРСР програла 0:2.

– А далі в СРСР відкрили кордони і чимало гравців поїхали в західноєвропейські клуби. Спробував «західного життя» і Бєланов, однак заграти на своєму рівні у Німеччині так і не зумів, через що навіть пропустив чемпіонат світу в Італії. До того ж в Німеччині його переслідували скандали, як то з крадіжкою в магазині, у якій була замішена його дружина.

– Ігор повернувся в Україну, «засвітився» тут в кількох матчах за місцеві клуби, однак швидко завершив кар’єру і зайнявся бізнесом. Футбол він також не полишає, кілька разів балотувався на посаду президента ФФУ, але поки безуспішно.

Читайте також:
Триразовий володар «Золотого м’яча» 1983-85 рр. — Мішель Платіні

Додати коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*