10 днів у реанімаційному відділенні та ще два тижні у звичайному. 45-річна жінка з Надвірної, яка перехворіла на COVID-19, розповіла, що пережила під час хвороби.
З етичних міркувань ім’я хворої Суспільне не називає.
“Усе почалося з кашлю і незначної температури 37,5. Була неділя. Сімейний лікар не працював, тому звернулася у Надвірнянську центральну районну лікарню. Мені одразу зробили рентген, взяли аналіз крові і прописали лікування. Три дні я лікувалася вдома – кололася антибіотиками. Проте стан погіршувався. Я звернулася до сімейної лікарки, і вона наполегливо рекомендувала лягти в лікарню. Мене поклали в стаціонар”, – розповіла жінка.
У Надвірнянській ЦРЛ експрес-тест не робили, одразу взяли аналіз на ПЛР-діагностику.
“Мене це дуже здивувало, адже я навіть припустити не могла, що можу захворіти на коронавірусну інфекцію. Здавалося, що ця хвороба десь є, але це мене аж ніяк не стосується. Я чомусь була впевнена, що у мене звичайне запалення легенів. Коли мені повідомили про позитивний результат, в голові промайнуло мільйон думок: де, коли, що з рідними?” – пригадує надвірнянка.
З надвірнянської хвору перевели в Обласну інфекційну лікарню.
“У районній лікарні мені почали давати медикаменти. Я лежала під крапельницями. Але стан погіршувався. Температура трималася висока. Кашель посилився. Показники кисню в крові були дуже низькі. Тож після трьох днів лікування мене терміново госпіталізували в Івано-Франківську обласну інфекційну лікарню, в реанімаційне відділення”, – детально описує жінка.
В Обласній інфекційній ще раз взяли мазок для ПЛР-тестування. До ШВЛ-апарата не підключали, хвора просто дихала киснем.
“Хочу подякувати медичному персоналу і обласної, і надвірнянської лікарень за гарне ставлення. Я їм дуже вдячна, вони мене практично витягли з того світу. І я зрозуміла, що наша проблема не в лікарях. Їхній професіоналізм я взагалі під сумнів не ставлю. Проблема більше в медичному обладнанні, у наявності ліків”, – уважає вона.
Коли хвора потрапила в обласну лікарню, то змогла порівняти, наскільки там медпрацівники краще захищені, ніж у Надвірній, йдеться про засоби індивідуального захисту. Лікарі, медсестри одягнені у спеціальні костюми, мають окуляри, захисні щитки, респіратори. В районі все набагато простіше: хто що мав, те й одягнув.
“На мою думку, у районній лікарні доктори, а особливо медсестри і санітарки, більше ризикують своїм здоров’ям”, – додає надвірнянка.
Скільки витратила на лікування, жінка не рахувала: у районній лікарні купувати доводилося усе, в тому числі і системи, і спирт, і навіть вату, не кажучи вже про медпрепарати. В обласній ліками частково забезпечували, десь 50х50.
Рідні помешкання дезінфікували самі. Із санепідемслужби додому принесли антисептичні засоби. Чоловік сам продезінфікував житло.
“На щастя, і моя дитина, і чоловік здорові. Їм робили експрес-тести. Результат був негативний”, – каже хвора.
Зараз надвірнянка вже вдома. Після хвороби дуже ослаблена, потрохи відновлюється. “Коли я виходжу надвір, сусіди бажають здоров’я, підтримують мене”, – тішиться жінка.
Читайте також:
Шанси були мінімальні: у Франківську врятували від коронавірусу пацієнта з однією ниркою