понеділок , 29.04.2024

Володар «Золотого м’яча» 1975 року — Олег Блохін

З ім’ям Олега Блохіна пов’язані всі головні успіхи київського «Динамо» — він володар усіх трьох європейських трофеїв, які здобули кияни.

Причому грав в усіх фіналах, і в кожному з них… забивав. Та й загалом результативність Олега Блохіна вражає — він так і залишився неперевершеним голеодором радянського футболу. Більше того, ніхто з футболістів з пострадянського простору (навіть Андрій Шевченко) так і не зміг перевищити цифру у 300 забитих голів в офіційних поєдинках, а у Олега Блохіна їх аж понад 330!

Ну, а найголовніший приз його життя, безперечно, «Золотий м’яч» від «Франс Футбол». Як правило, цю відзнаку гравці отримують у зрілому віці або на піку своєї кар’єри, Блохін же отримав цей приз, коли йому тільки но виповнилося 23 роки…

А народився Олег Володимирович 5 листопада 1952 року в спортивній сім’ї. Він — вихованець знаменитої школи київського «Динамо», однак, на відміну від більшості її випускників, не затримався у дублі. Коли йому ледь виповнилося 17 він дебютував за основну команду, щоправда за три перших роки зіграв за неї лише два матчі. Проте з 19 років закріпився в «основі» і далі «кліпав» титули 16 сезонів поспіль.

Командні досягнення:

– дворазовий володар Кубка кубків (1975, 1986 рр.);

– володар Суперкубку Європи (1975 р.);

-дворазовий бронзовий призер Олімпіади (1972, 76 рр.);

– 7-разовий чемпіон СРСР;

– 5-разовий володар Кубка СРСР.

Особисті досягнення:

– Володар «Золотого м’яча» 1975 р.;

– 3-разовий кращий футболіст СРСР;

– 9-разовий кращий футболіст України;

– 5-разовий кращий бомбардир чемпіонату СРСР;

– 15 разів поспіль входив до списку 33 кращих футболістів СРСР.

Команди:

1969-87 рр. — «Динамо» (582 матчі, 266 голів);

1987-89 рр. — «Форвертс», Швейцарія (42 матчі, 10 голів);

1989-90 рр. — «Аріс», Кіпр (28 матчів, 7 голів).

Протягом 1972-86 рр. зіграв 112 матчів (42 голи) за збірну СРСР (ще 12 матчів, 9 голів за олімпійську збірну СРСР).

Тренерські досягнення:

– чвертьфінал чемпіонату світу зі збірною України (2006 р.);

– чотири комплекти нагород чемпіонату Греції (з «Олімпіакосом» і АЕК);

– кубок Греції (з Олімпіакосом).

Цікаві факти:

– У 1972 році 19-річний Олег Блохін потрапив до складу олімпійської збірної СРСР на Ігри в Мюнхені. На турнірі він забив 6 голів, а збірна Союзу посіла 3 місце.

– З 1973 до 1975 рр. він тричі поспіль виграв звання кращого футболіста СРСР. Це унікальне досягнення.

– Олег Блохін забив третій гол у фінальному матчі Кубка кубків з «Ференцварошем» у 1975 р. А всього в тому розіграші єврокубка він відзначився 5 разів у 9-ти матчах.

– Блохін також автор усіх трьох голів київського «Динамо» у двох матчах за Суперкубок Європи 1975 р. проти мюнхенської «Баварії» (1:0 на виїзді і 2:0 вдома). Найбільш показовим виявився гол у Мюнхені, який Блохін забив у характерному швидкісному дриблінгу, пошивши у дурнях весь захист грізного суперника на чолі з Бекенбауером (багато гравців «Баварії» були на той час чемпіонами світу та виграли Кубок чемпіонів).

– Того року Блохін (уже вчетверте поспіль) став кращим бомбардиром чемпіонату СРСР, знову став кращим гравцем Союзу і України,  київське «Динамо» виграло чемпіонат, а наприкінці року Блохіну вручили «Золотий м’яч». «Срібний» і «Бронзовий» м’ячі здобули головні зірки тих часів — Бекенбауер і Кройф — однак український нападник обійшов їх за балами у три рази.

– На Олімпіаду в Монреаль 1976 р. Блохін поїхав з незалікованою травмою і забив там лише один гол корейцям, а збірна знову здобула бронзові медалі.

– У роки найбільшого розквіту таланту Блохіна радянська збірна не проходила відбіркових змагань великих форумів і на перший чемпіонат світу 1982 р. (до того СРСР не виходив на Мундіалі 12 років) він поїхав уже майже 30-річним. До речі, виліт СРСР на стадії другого групового етапу (приблизно – нинішній чвертьфінал) розцінили, як невдачу, а головним винуватцем зробили лідера атак Блохіна, який забив лише один гол.

– А загалом Олег Блохін рекордсмен збірної Союзу і за кількістю матчів, і за кількістю голів.

– У 1986-ому він забив дуже важливий другий гол у фінальному матчі за Кубок кубків з «Атлетико», в якому «Динамо» перемогло 3:0. Того ж року він поїхав на свій другий Мундіаль, де вже не був основним гравцем, але таки забив гол канадцям.

– Завершення кар’єри провів у заштатних командах, але для Блохіна, очевидно, головним була їх географія — після суворого Союзу насолодитися життям на Заході.

– Найбільше досягнення тренерської кар’єри — вихід зі збірною України спочатку до фінальної частини чемпіонату світу 2006 р. (вперше в історії), а потім і до чвертьфіналу Мундіаля. Це так і залишається найкращим досягненням нашої збірної!

Читайте також:
Дворазовий володар «Золотого м’яча» — Франц Бекенбауер