п’ятниця , 22.11.2024

Цікаві факти про Верховину: Параджанов у труні та місто гобітів

Мальовниче Прикарпаття поєднує в собі всі барви відомої пісні – гори, полонини, стрімкі потоки-ріки.

Власне це – чи не головна візитівка Верховини – своєрідної перлини Карпат. Проте цікавого тут ой як багато. Про дещо ми розповімо сьогодні.

Отже, вмощуйтеся зручно й читайте:

  1. Сім чудес Верховини. Поблизу селища міського типу є на що подивитися. Екскурсоводи навіть назвали власні «Сім чудес». До цього переліку входять: Довбушеві Комори, мальовничі скелі Шпиці, Марічейка – чи не єдине в Україні льодовикове озеро, обсерваторія на горі Піп Іван, Писаний Камінь, церква Різдва Богородиці (с. Криворівня) та скелі урочища Угорське.
  2. Центр гуцульської культури. Верховина оповита історією, легендами, звичаями, різними пам’ятками тощо. Чого лише вартують місцеві музеї: магії; регіональний історико-краєзнавчий; приватний Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика. І це ви ще не чули легенди про скарби Довбуша та неземне кохання дівчини Марічки. До слова, Верховина – чи не єдине село Прикарпаття, де у побуті можна зустріти питомо гуцульські речі.
  3. Осередок кінематографу. Верховина манить не тільки простих туристів. Місцину свого часу облюбували видатні українські літератори, а згодом – кінорежисери зі світовим ім’ям. Так, на околицях селища Сергій Параджанов знімав фільм «Тіні забутих предків». Також тутешні краєвиди можна побачити у стрічках «Анничка» та «Олекса Довбуш».
  4. Параджанов у труні. Для того, аби змусити акторів масовки (понад 60 місцевих мешканців) плакати під час зйомки однієї зі сцен «Тінів забутих предків» відомий режисер був змушений лягти в домовину. Трюк подіяв й епізод, який до цього не могли записати майже тиждень, відзняли за кілька хвилин.
  5. Вічний поділ. Відкіля знають люди, селище завжди було розділене (аж до 27 грудня 1962-го). То між різними імперіями, згодом – між країнами, а ще пізніше – між різними адміністративними одиницями. Так, донедавна замість Верховини були Жаб’є-Ільці та Жаб’є-Слупійка. Навіть сьогодні Верховина ділиться на присілки.
  6. Найбільше село імперії. Свого часу населений пункт (коли не був поділений) був найбільшим в усій Австро-Угорщині. Вже за Польщі його поділили на кілька сіл, які з роками таки стали автономними адміністративними одиницями.
  7. Зміна назви та її походження. Від початку створення село називалося Жаб’є (Жіб’є). Версій походження назви декілька. Дехто вважає, що вона з’явилася від першого поселенця Якима Жабки. Інші стверджують – від величезної кількості жаб, які жили на цих територіях. До слова, назву у 1962-му насильно змінила радянська влада.
  8. Чоловіча сила. У Верховині можуть підняти на ноги й мертвого, вже не кажучи про … А все завдяки цілющій настоянці. «Секретним» інгредієнтом останньої є змія. Холоднокровну ловлять та живцем заливають спиртом. Усе це «маринується» кілька місяців, перетворюючись у справжній трунок здоров’я та вічного життя, а ще – чоловічої сили.
  9. «Володар перснів» на мінімалках. На околиці Верховини побудували цілісіньке містечко гобітів – Хобітхілс. Екопоселення – майже точна копія будиночків з культової трилогії. Туристична родзинка вже приймає перших жильців. Повністю місто облаштують до кінця 2021-го року.
  10. «Українські Афіни». Місцева влада планує об’єднати всі цікавинки Верховини та створити величезний комплекс з одним туристичним маршрутом. Проєкт наразі в розробці. Після його завершення туристи в одному місці (в межах Верховини та її околиць) зможуть не просто доторкнутися до культури й історії, але й повністю поринути в неї (прожити кілька днів минулим). Коли завершиться реалізація проєкту наразі не відомо.

Підготувала Христина СЛОТА