Саме на Івано-Франківщині розташований один з колишніх наймогутніших осередків української державності – Галич (сьогодні однойменна адміністративна одиниця Галицького району).
Місто короля Данила прославилося не лише могутністю, високим рівнем культури, неоціненними майстрами, але й започаткуванням назви великого регіону – Галичини.
Історичне місто-пантеон розлягалося на десятки кілометрів за межі сучасного. Однак досі немає чітко сформованої карти кордонів.
До слова, саме на території древнього Галича розташовувалася Галичина могила, таємницю якої не можуть розгадати сучасні історики.
В угорській хроніці XIII століття перша згадка про місто датується 898 роком. А от сама фортифікаційна споруда – Галицький, або Старостинський замок, яка і була серцем усього краю, – 1119-м і то лице як укріплена цитадель.
Хоч фактичного підтвердження немає, історики переконані: у ІХ столітті оборонні спорудження першочергово зводили з дерева. Вже потім пантеон захищали каменем.
Польський історик Є. Геленіуш у праці «Розмови про Польську Корону» розповідає: «Галич над самим Дністром має замок старовинний, про початки якого не говорять ні хроністи, ні традиції… Один тільки замок над Дністром нагадував давнє значення міста…».
Кілька століть і справді випали з історії. Наступна згадка розповідає про відбудову фортеці в середині XIV ст. Однак, хто та коли знищив споруду – не відомо.
Деякі науковці приписують будівництво Казимирові Великому, інші – князю Любарту. Достеменно відомо лише те, що роботи тривали аж до кінця XV ст. Оновлена фортеця стала однією з найбільших в усій Галичині.
До кінця XVIІ століття на замок нападали майже чотири десятка разів (лише татари з османами зробили 29 набігів) та майже вщент спалили, залишивши обвуглене каміння.
Лише за правління Богдана Хмельницького з літа 1649 року Галицький замок почали відбудовувати. Проєктом також займався староста Анджей Потоцький. Він же виділив на роботи 42 243 злотих. Над планом реконструкції трудився й італійський інженер, за сумісництвом офіцер піхоти коронного війська Франсуа Корразіні.
Оновлена фортеця була у формі трикутника з трьома мурованими баштами по кутах. Загальна площа – 1,7 га.
У 1676 році замок захопило та пограбувало військо бейлербея Дамаску Ібраґіма-паші на прізвисько «Шайтан». 1767-го вцілілі мури розібрали, аби мати з чого будувати пристань.
Зараз на місці колись потужного замку можна побачити кам’яні мури та частину реконструйованої (2001-2015 роки) башти й стіни.
Загалом Генеральний план розвитку передбачає відновлення усіх мурів, каплиці святої Катерини, південно-західної вежі. Також ймовірне відтворення оборонної стіни між каплицею та вежею.
Попри те, що сьогодні фортифікаційна споруда належить до Національного заповідника «Давній Галич», потрапити на територію замку можна безкоштовно. Платні екскурсії пропонують місцеві екскурсоводи. Ціни – від 100 гривень.
Добратися до могутнього Галицького замку з Івано-Франківська можна прямим рейсовим автобусом. Поїздка триватиме лише пів години.
Христина СЛОТА,
Фото, відео з відкритих джерел