п’ятниця , 29.03.2024

Які таємниці приховує “Галичина могила” у Крилосі (ФОТО, ВІДЕО)

Ніщо не приваблює туристів так, як таємничі місця, в яких можна добряче полоскотати нерви.

Галичина могила

Одним з таких є “Галичина могила”, розташована в урочищі Качків поблизу села Крилос Галицького району Івано-Франківської області.

Ззовні – це невеликий майже непримітний пагорб-піраміда з двома входами всередину та дерев’яною надбудовою зверху. Нещодавно довкола мешканці найближчого села облаштували паркан.

Попри те, що курган Галичина могила не належить до «Національного заповідника «Давній Галич», щороку місцину відвідують тисячі туристів. Однак й досі через брак знань ніхто не може провести достовірну екскурсію, охопивши всю історію згадуваного місця.

Науковці вважають, в кургані похований легендарний засновник Галича князь Гал (Галиця). Легенді вірять і місцеві жителі. Саме це й дало назву могилі.

Теорію про поховання князя Гала підтримував Михайло Грушевський. Науковець неодноразово наводив приклади розкопок могили дилетантами й навіть облаштування бліндажів австрійським військом. Численні роботи та халатне ставлення минулих влад могли знищити важливі докази.

В 1991-1993 роках на території «Галичина» проводили розкопки. Будь-яких рештків науковці не виявили. Однак їх увагу привернули предмети, датовані Х століттям нашої ери: кинджал, наконечники стріл, три сокири, позолота від щита тощо. Ще давніші розкопки дозволили виявити кераміку доби раннього заліза 10-6 століть до нашої ери.

До слова, в самому ж кургані знайшли рештки спаленого човна-довбанки. Це припускає ймовірність кенотафу – символічного поховання, завдяки якому предки сакралізували місце, надавали йому могутньої духовної сили.

Й сьогодні багато туристів зауважує, що після відвідин могили морально стаєш сильнішим і навіть дещо здоровішим фізично.

Теорію частково підтверджують літописи. У кількох йдеться про використання Галичини могили для обряду інтронізації (акт посвячення на найвищу посаду в державі або церкві) галицьких князів. Останні у супроводі знаті виходили на вершину, де й відбувалося затвердження керманича.

За легендою, 1206 року місцеві вельможі привели на гору кургану й змусили просидіти там кілька годин пересопницького князя Мстислава Ярославича. Свої дії вони запевнили тим, що це – традиційний процес коронації будь-кого, хто хоче керувати Галичиною. Однак після завершення «ритуалу» князя-невдаху лише вигнали в Пересопницю.

У Галицько-Волинському літописець пише: «Тоді Ілля Шепанович вивів його (князя Мстислава) на Галичину могилу, посміхнувся і сказав до нього: «Княже, Ти вже посидів на Галичиній могилі, немовби вже й княжив у Галичі», – бо вони жартували з ним. (Мстислав) повернувся до Пересопниці. А ми пізніше розкажемо про Галичину могилу і про Галич, який його початок».

Однак більше у літописі про дивне місце не згадується ні слова. Тому й черпати достовірних фактів немає звідки.

У свій час курган досліджували Т. Земенецький, Й. Пеленський, Я. Пастернак, В. Баран, Б. Томенчук, Ю. Лукомський тощо. Деякі науковці навіть стверджували, що під могилою є підвал (засипана яма) зі скарбами Древнього Галича. Золото, монети, речі вжитку оцінювали у кілька мільйонів гривень. Проте й досі підтвердження цьому немає.

З Івано-Франківська до кургану можна добратися так: маршруткою або міжміським автобусом до села Крилос. Звідти місцевими таксі вже до самої могили. Або ж пішки, як показано на скріншоті. Поїздка триватиме пів години.

Курган відкритий для відвідування щоденно з 9 ранку до 18 вечора.

Христина СЛОТА,

Фото, відео з відкритих джерел