Новини Івано-Франківщини – Панорама Новини Івано-Франківщини – Панорама Третя доба після останньої дози. Руки тремтять так, ніби всередині вібрує мотор. На стелі повзають павуки розміром з долоню, хоча родичі клянуться, що їх немає.
З кутка кімнати хтось спостерігає, шепоче погрози. Серце б’ється так часто, що здається – ось-ось вистрибне з грудей. Це не сцена з фільму жахів — це алкогольний делірій, у народі відомий як “біла гарячка”.
Делірій — найнебезпечніше ускладнення алкоголізму, яке без медичної допомоги може призвести до смерті. Це не просто важке похміля чи психологічний розлад — це гострий стан, при якому мозок, виснажений роками алкогольного отруєння, втрачає здатність адекватно сприймати реальність.
Коли реальність розпадається
Алкогольний делірій зазвичай розвивається не під час пиття, а через 2-4 дні після припинення тривалого запою. Саме в цей момент, коли здається, що найгірше позаду, організм наносить найстрашніший удар сам по собі.
Перші ознаки можуть здатися безневинними. Людина стає неспокійною, метушливою, погано спить. З’являється тривожність без видимої причини, дрібний тремор рук посилюється. Але це лише прелюдія до справжнього кошмару, який розгорнеться наступні години.
Температура тіла починає підвищуватися, іноді досягаючи 40-41 градуса. Пітливість настільки сильна, що одяг промокає наскрізь за лічені хвилини. Тиск стрибає, пульс прискорюється до 120-140 ударів на хвилину. Організм працює на межі можливостей, намагаючись впоратися з катастрофою, що розгортається.
Найстрашніше починається, коли змінюється свідомість. Людина перестає розуміти, де вона знаходиться, який зараз час, хто оточуючі люди. Рідна квартира може здатися незнайомим місцем, дружина — чужою жінкою, яка хоче завдати шкоди.
Галюцинації, яким неможливо не повірити
Галюцинації при делірії настільки яскраві та реалістичні, що людина абсолютно впевнена в їх реальності. Це не примарні образи, які можна ігнорувати — це повноцінна альтернативна реальність, яка заміщує справжню.
Найчастіше з’являються зорові галюцинації. Класичні образи — комахи, павуки, змії, щури. Вони повзають по стінах, стелі, тілу. Людина може годинами стряхувати з себе неіснуючих тварюк, давити їх, тікати від них. Іноді з’являються більш складні галюцинації — незнайомі люди, демони, фантастичні істоти.
Слухові галюцинації додають жаху до картини. Голоси можуть звинувачувати, погрожувати, наказувати щось зробити. Чуються кроки за дверима, шепіт за спиною, крики про допомогу. Людина може вести діалоги з неіснуючими співрозмовниками, сперечатися, доводити щось.
Тактильні галюцинації особливо мучительні. Здається, що по тілу повзають комахи, щось кусає, колює, стискає. Людина може розчухувати шкіру до крові, намагаючись позбутися неіснуючих паразитів.
Небезпека в тому, що галюцинації часто мають загрозливий характер. Людина може бачити, що на неї нападають, намагаються вбити, отруїти. Інстинкт самозбереження штовхає на відчайдушні дії — вистрибнути з вікна, щоб втекти від переслідувачів, напасти на близьких, яких галюцинації перетворили на ворогів.
Марення та неадекватна поведінка
Паралельно з галюцинаціями розвиваються марення — хибні переконання, які неможливо спростувати логікою. Найчастіші теми — ревнощі, переслідування, отруєння.
Марення ревнощів змушує бачити зраду в найневинніших діях партнера. Кожен дзвінок телефону — підтвердження роману, кожне запізнення — зустріч з коханцем. Людина може вимагати зізнань, погрожувати, ставати агресивною.
Марення переслідування створює параноїдальну картину світу, де всі навколо — вороги. Родичі хочуть отруїти або здати до психлікарні, лікарі — провести експерименти, сусіди — заволодіти квартирою. Це призводить до підозрілості, відмови від їжі та ліків, спроб втечі.
Поведінка стає абсолютно неадекватною. Людина може “йти на роботу” посеред ночі, одягнувшись у випадковий одяг. Збирати неіснуючі речі, шукати загублені предмети, які ніколи не існували. Виконувати свою професійну роботу в порожньому просторі — “керувати” неіснуючим автомобілем, “оперувати” уявного пацієнта.
Фізичні прояви — загроза життю
Делірій — це не тільки психічні розлади. Фізичні прояви можуть бути смертельно небезпечними. Організм, виснажений роками алкоголізму та тижнями запою, працює на межі можливостей.
Дегідратація розвивається блискавично. Висока температура, сильне потовиділення, відмова від пиття призводять до згущення крові. Це підвищує ризик тромбозів, інфарктів, інсультів. Нирки не справляються з навантаженням, може розвинутися гостра ниркова недостатність.
Серцево-судинна система працює на межі. Тахікардія, аритмії, різкі стрибки тиску створюють критичне навантаження на серце. У людей з хронічними серцевими захворюваннями це може призвести до гострої серцевої недостатності.
Печінка, пошкоджена роками алкоголізму, може відмовити саме зараз, коли навантаження максимальне. Розвивається гостра печінкова недостатність з жовтяницею, енцефалопатією, порушенням згортання крові.
Судоми — ще одне небезпечне ускладнення делірію. Генералізовані судоми можуть призвести до травм, асфіксії, аспірації. Повторні судомні напади виснажують мозок, призводячи до незворотних змін.
Чому виникає біла гарячка
Лікування алкогольного делірію в Одесі починається з розуміння механізмів його розвитку. Це не просте похміля чи психоз — це результат глибоких порушень в роботі мозку.
Роками алкоголь пригнічував роботу нервової системи. Мозок адаптувався, збільшуючи активність збуджуючих нейромедіаторів, щоб підтримувати баланс. Коли алкоголь раптово зникає, ця компенсаторна гіперактивність виходить з-під контролю.
ГАМК-рецептори, які відповідають за гальмування в нервовій системі, втрачають чутливість. Глутаматні рецептори, навпаки, стають гіперактивними. Дофамінова система розбалансована. Результат — хаос в роботі мозку, що проявляється делірієм.
Зневоднення та порушення електролітного балансу посилюють ситуацію. Дефіцит тіаміну (вітаміну B1) призводить до енцефалопатії Вернике, яка часто супроводжує делірій. Інфекції, травми, супутні захворювання стають додатковими тригерами.
Невідкладна допомога — питання життя
Алкогольний делірій — абсолютне показання до термінової госпіталізації. Це не та ситуація, коли можна “переждати вдома” чи “відлежатися”. Без медичної допомоги смертність досягає 15-20%, з правильним лікуванням — знижується до 1-2%.
При перших ознаках делірію родичі повинні діяти швидко. Виклик швидкої допомоги не терпить відкладення. Поки їде бригада, важливо забезпечити безпеку — прибрати колючі та ріжучі предмети, закрити вікна, не залишати людину наодинці.
Не варто сперечатися з хворим, доводити нереальність галюцинацій. Для нього вони абсолютно реальні, і спроби переконати лише посилять ажітацію. Краще говорити спокійним тоном, намагатися заспокоїти, відволікти увагу.
Категорично заборонено давати алкоголь “для полегшення стану”. Це не допоможе, а лише погіршить ситуацію, відклавши звернення за медичною допомогою.
Лікування в стаціонарі
Медичний центр “Добро” має всі можливості для лікування алкогольного делірію. Пацієнт розміщується в спеціалізованій палаті під постійним наглядом медперсоналу.
Інфузійна терапія — основа лікування. Великі обсяги рідини відновлюють водно-електролітний баланс, виводять токсини, підтримують роботу нирок. Глюкоза забезпечує мозок енергією, вітаміни групи В захищають нервову систему.
Седація необхідна для безпеки пацієнта та оточуючих. Бензодіазепіни допомагають заспокоїти нервову систему, зменшити ажітацію, запобігти судомам. Дозування індивідуальне, під контролем життєво важливих функцій.
Симптоматична терапія включає препарати для нормалізації тиску, серцевого ритму, температури тіла. Протисудомні засоби запобігають епілептичним нападам. Нейролептики допомагають справитися з галюцинаціями та маренням.
Моніторинг життєво важливих функцій проводиться постійно. ЕКГ, вимірювання тиску, пульсу, температури, сатурації кисню — все під контролем. При погіршенні стану можна швидко відреагувати та змінити тактику лікування.
Тривалість та прогноз
Гострий період делірію зазвичай триває 3-5 днів. Піку симптоми досягають на другу-третю добу, потім поступово йдуть на спад. Одужання може бути раптовим — людина засинає в стані делірію, а прокидається з ясною свідомістю.
Але навіть після зникнення гострих симптомів організм потребує відновлення. Астенія, депресія, порушення сну можуть зберігатися тижнями. Важливо продовжити лікування, не припиняючи його одразу після виходу з делірію.
Прогноз залежить від багатьох факторів — віку пацієнта, тривалості алкоголізму, наявності супутніх захворювань, своєчасності звернення за допомогою. Чим раніше почато лікування, тим більше шансів на повне одужання без наслідків.
Наслідки та ускладнення
Навіть при успішному лікуванні делірій може залишити сліди. Енцефалопатія, порушення пам’яті, зниження когнітивних функцій — часті наслідки. Деякі пацієнти зберігають залишкові галюцинації або параноїдальні ідеї.
Фізичні ускладнення теж можливі. Пневмонія від аспірації, тромбози, серцеві аритмії можуть розвинутися навіть при правильному лікуванні. Травми, отримані під час делірію, іноді потребують окремого лікування.
Психологічні наслідки не менш важливі. Переживання делірію — шокуючий досвід, який може залишити психологічну травму. Багато людей після перенесеного делірію бояться повторення, що може стати мотивацією до лікування алкоголізму.
Профілактика повторних епізодів
Найкращий спосіб уникнути повторного делірію — повна відмова від алкоголю. Людина, яка хоча б раз пережила білу гарячку, має високий ризик рецидиву при поверненні до пиття.
Якщо все ж трапився зрив та початок нового запою, важливо правильно з нього виходити. Різке припинення пиття після тривалого запою — найбільший фактор ризику делірію. Краще звернутися до спеціалістів для безпечного виведення з запою під медичним наглядом.
Лікування основного захворювання — алкоголізму — єдиний надійний спосіб профілактики. Детоксикація, кодування, психологічна реабілітація, підтримка близьких допоможуть зберегти тверезість та уникнути повторення кошмару.
Висновки
Алкогольний делірій — невідкладний стан, який загрожує життю. Це не те, що “само пройде” чи “можна перечекати вдома”. Своєчасне звернення за професійною медичною допомогою рятує життя та запобігає незворотним наслідкам.
Пам’ятайте: біла гарячка — це сигнал організму, що він досяг критичної точки. Це останнє попередження перед фатальними наслідками. Ігнорувати його — означає ризикувати життям.