п’ятниця , 22.11.2024

Чим небезпечна можлива аварія на Запорізькій АЕС

Вже понад добу окупанти тримають контроль над Запорізькою атомною електростанцією. Ба більше, на території ЗАЕС велися бої і навіть була пожежа. Подібні дії можуть мати вельми негативні наслідки не лише для України, але й для усього світу.

Запорізька АЕС

Саме тому hromadske разом зі старшою науковою співробітницею Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Оленою Паренюк пояснює, наскільки небезпечно те, що відбувається на Запорізькій АЕС, та якими саме можуть бути наслідки потенційної радіаційної аварії.

Що сталося?

У ніч проти 4-го березня на території Запорізької атомної електростанції відбувалися важкі бої з застосуванням артилерійської зброї. Внаслідок цього була пошкоджена будівля реакторного відділення енергоблоку № 1 та будівля навчально-тренувального центру; ще два снаряди влучили в район розміщення майданчика сухого сховища відпрацьованого ядерного палива. Наразі найбільшу атомну електростанцію Європи захопили російсько-окупаційні війська. Поки що, за даними МАГАТЕ, викиду радіації не сталося — змін радіаційного стану в Запорізькій області не зафіксовано.

Наскільки загрозливою є ситуація?

«Мережею ширяться історії про те, що атомні електростанції дуже гарно сконструйовані — і це правда. Та попри це ситуація наразі дуже небезпечна», — каже Олена Паренюк.

За її словами, наші електростанції справді стійки до різноманітних зовнішніх впливів: вони можуть витримати найсильніші з можливих на цій території землетруси, ба навіть такі погодні лиха, як смерчі. Можуть витримати й падіння легкого літака. Але вони не розраховані на те, щоб по них стріляли з важкого озброєння.

«Зараз дуже багато друзів моїх із-за кордону розслабилися, бо снаряди влучили “лише” в тренувальний центр. Мовляв, якщо згоріла адмінбудівля — це не страшно, — розповідає Олена Паренюк. — Ні, це страшно, бо на території атомних станцій навіть не дозволяється ходити там, де заманеться, натомість, є спеціальні маршрути, по яких ти маєш ходити. Тому “просто якась пожежа” на території атомної станції, це дуже небезпечно».

Інша небезпека пов’язана з людським фактором.

Персонал станції під час боїв був змушений працювати понад добу. Зміна має тривати 8 годин. Люди, які працюють без відпочинку, схильні легше припускатися помилок — а, як відомо, однією з причин аварії на Чорнобильській АЕС була саме людська помилка. На момент написання матеріалу на Запорізькій АЕС відбулася зміна оперативного персоналу.

Наскільки безпечними є реактори ЗАЕС?

На Запорізькій АЕС є шість реакторів типу ВВЕР-1000/320. За своєю конструкцією вони суттєво відрізняються від реактора типу РБМК-1000, встановленого на ЧАЕС, де сталася аварія 1986-го, — реактори ЗАЕС вважаються значно безпечнішими. Це пов’язано з тим, що вода, яка крутить турбіни для виробництва електроенергії, ізольована від води, яка перебуває безпосередньо поруч із паливними елементами. Вона радіаційно не забруднена, і якщо виллється назовні в результаті аварії — це не призведе до радіаційного забруднення довкілля.

Втім, навіть це не гарантує, що на реакторі такого типу неможлива радіаційна аварія. А надто — внаслідок можливого обстрілу артилерією.

Чи можна ефективно ліквідувати потенційну аварію на атомній станції?

Людство вже має досвід ліквідації великих аварій на АЕС: насамперед тієї-таки аварії на ЧАЕС, а також — на Фукусімській АЕС-1 в Японії.

«Проблема в тому, що аварія на Запорізькій атомній, — якщо вона станеться, — буде набагато страшнішою, ніж аварія на ЧАЕС. Так, конструкція реакторів на ЗАЕС набагато безпечніша, ніж у Чорнобилі, але й Чорнобиль ліквідували всім Радянським Союзом, — пояснює Олена Паренюк. — Зараз, в умовах бойових дій, цю аварію не буде ліквідовувати ніхто. В України просто немає на це ресурсів».

Якими можуть бути наслідки можливої аварії з погляду організму людини?

Внаслідок можливої аварії на реакторах такого типу, які встановлені на Запорізькій АЕС, в довкілля виділяються радіоактивні ізотопи цезію, йоду і в менших кількостях — стронцію. Саме з ними стикнулися люди після аварії на ЧАЕС у 1986-му році.

Цезій є аналогом калію. Калій грає важливу роль в нашому організмі і насамперед міститься у м’язах. Цезій же легко його заміщує і, поки перебуває в організмі, опромінює його, що підвищує імовірність онкологічних захворювань. Метал довго залишається в екосистемах, звідки його складно вилучити, а отже, складно уникнути.

Йод має порівняно малий період напіврозпаду — вісім з половиною діб. Іншими словами, досить скоро після можливої аварії він майже зникне в довкіллі. Проблема в тому, що населення України має дефіцит йоду в організмі. Це означає, що радіоактивний йод (якщо він з’явиться в довкіллі) компенсує цей дефіцит, накопичуватиметься насамперед у щитоподібній залозі. Його радіоактивний розпад призводить до опромінення цього органу та збільшує ймовірність онкологічних захворювань щитоподібної залози.

Стронцій, з погляду біології, є аналогом кальцію (він входить до складу кісток). Це означає, що він так само заміщатиме його в людських організмах і також призводитиме до опромінення тканин і органів.

Кому саме може загрожувати потенційна аварія?

Це залежить від напрямку вітру на момент можливої аварії. Під час нещодавніх боїв вітер дув на південний схід.

«Це Крим, Мелітополь, Ростов, Туреччина, Чорне море», — пояснює Олена Паренюк.

Але Чорне море сполучається із Середземним, а отже, радіоактивне забруднення в разі аварії пошириться всім басейном та зашкодить набагато більшій кількості країн.

Читайте також:
На Прикарпатті публічно покарали мародера