Володар “Золотого м’яча” 2006 року – Фабіо Каннаваро

2006-ий знову подарував світу рідкісний випадок, коли кращим гравцем планети став представник захисної лінії.

Однак Фабіо Каннаваро справді заслужив на це завдання, ставши кращим в складі прагматичного чемпіона світу — збірної Італії.

Не володіючи високим зростом, він, видавалося, вигравав всю верхову боротьбу в своєму штрафному майданчику, а завдяки блискучим підкатам і своєчасному відбору, вміло позбавляв суперників м’яча ще і на підступах до штрафного.

На тому Мундіалі Італія пропустила лише два голи і обидва з пенальті — на груповій стадії від США і у фіналі від Зідана і його Франції. І внесок Фабіо в такий успіх було важко переоцінити.

Він народився 13 вересня 1973 року в Неаполі, як і більшість земляків у 1980-их захоплювався лідером місцевого Наполі Дієго Марадоною, а вже у сезоні 1992/93 рр. дебютував за основну команду клубу. Будучи гравцем Наполі, він вперше виграв чемпіонат Європи серед молоді у 1994-ому, а за два роки повторив свій успіх уже зі своїми ровесниками. А далі досягнення пішли.

Командні досягнення:
– чемпіон світу 2006 р.;
– віце-чемпіон Європи 2000 р.;
– дворазовий чемпіон молодіжного Євро 1994, 1996 рр.;
– володар Кубка УЄФА 1999 р.;
– володар Кубка Італії 1999, 2002 рр.;
– дворазовий чемпіон Італії 2005, 06 рр.;
– дворазовий чемпіон Іспанії 2007, 08 рр.

Особисті досягнення:
– володар «Золотого м’яча» 2006 р.;
– кращий футболіст світу (за версією FIFA) 2006 р.;
– кращий футболіст світу (за версією «World Soccer») 2006 р.;
– володар «Золотого м’яча» кращого футболіста Європи 2006 р.;
– володар «Срібного м’яча» другого футболіста чемпіонату світу 2006 р.;
– Офіцер ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (2006)

Команди:
1992-1995 рр. — «Наполі» (Італія) — 68 матчів, 1 гол.
1995-2002 рр. — «Парма» (Італія) — 288 матчів, 5 голів.
2002-2004 рр. — «Інтер» (Італія) — 74 матчі, 3 голи.
2004-2006 рр. — «Ювентус» (Італія) — 95 матчів, 7 голів.
2006-2009 рр. — «Реал» (Іспанія) — 118 матчів, 1 гол.
2009-2010 рр. — «Ювентус» (Італія) — 33 матчі.
2010-2011 рр. — «Аль-Ахлі» (ОАЕ) — 16 матчів, 2 голи.
Протягом 1997-2010 рр. зіграв 136 матчів (2 голи) за збірну Італії.

Цікаві факти:

– У «Наполі» він провів три сезони, а у 1995-ому перебрався до Парми, де до нього прийшли і перші трофеї. Разом з клубом Фабіо двічі вигравав Кубок Італії, а також Суперкубок і Кубок УЄФА. Всього за пармезанців він виступав протягом семи сезонів, провівши за цей час тільки в Серії А 212 матчів і відзначившись у них 5 голами.

– У 23 роки, 22 лютого 1997 року, дебютував у збірній Італії.

– У 2000-ому виграв з італійцями срібло чемпіонату Європи.

– Влітку 2002-го Каннаваро придбав Інтер, однак у міланському клубі кар’єра Фабіо не вдалася. Хоча у першому своєму сезоні в «нерадзуррі» футболіст дійшов до півфіналу Ліги чемпіонів, велику частину наступного він пропустив через травму.

– Після успішного чемпіонату світу та корупційних скандалів навколо «Ювентуса» влітку 2006-го Фабіо перебрався до мадридського «Реала», де також, на жаль, не став основним гравцем.

– Влітку 2009 року повернувся до «Ювентуса», а 8 листопада 2009 року зіграв свій 400-й матч в Серії A.

– Завершував кар’єру в Азії — 2 червня 2010 року Каннаваро перейшов до клубу «Аль-Ахлі» (Дубай), підписавши контракт на два роки.

– 25 червня 2010 року Каннаваро оголосив, що завершує кар’єру у збірній, у складі якої зіграв 136 матчів, що є рекордом.

– А за рік, 9 липня 2011 року, Фабіо оголосив про завершення професійної кар’єри гравця через травму коліна.

– У 2012 році отримав кваліфікацію «професійний тренер другої категорії». Це стало можливим завдяки спеціальним курсам, які колишня зірка Серії A пройшла в кінці весни — початку літа 2012 року.

– Тренував китайські і саудівські клуби, але поки без особливих успіхів.

Читайте також:
Володар “Золотого м’яча” 2005 року — Рональдіньо