У середу, 25 листопада, не стало легенди світового футболу, а на думку багатьох уболівальників — найкращого гравця планети всіх часів і народів, чемпіона світу Дієго Армандо Марадони.
Дієго помер через зупинку серця внаслідок серцевої недостатності. Нещодавно йому зробили операцію щодо ліквідації наслідків інсульту, який був викликаний алкогольною і наркотичною залежністю.
Дієго Армандо Марадона був кумиром мільйонів. Він народився 30 жовтня 1960 року, а вже у 15 років дебютував за команду «Архентинос Хуніорс», і відразу отримав визнання уболівальників й експертів. У 20 він уже був 5-разовим кращим бомбардиром аргентинських чемпіонатів, й забив на професійному рівні понад 100 голів. Він став кращим гравцем молодіжного чемпіонату світу 1979 року, де здобув «золото», забиваючи практично в кожному матчі, а потім і кращим спортсменом Аргентини.
Штаб аргентинської збірної, на жаль, відмовив Марадоні в поїздці на дорослий чемпіонат світу 1978 року (йому тоді виповнилося лише 17 років), через що у Дієго була істерика. Проте на наступних чемпіонатах саме він був головною фігурою. В 1982-ому йому не дали розкритися жорсткі захисники суперників, які буквально полювали на полі за ногами юного бомбардира. Проте в 1986-ому він став кращим гравцем Мундіалю і привів Аргентину до другого «золота» в історії.
На чемпіонат світу 1990 року і збірна Аргентини, і сам Марадона приїхали не в найкращій формі, але, як то кажуть, «на зубах» Дієго вивів свою команду у фінал (аргентинці вибили грізні команди СРСР, Бразилії, Югославії та Італії). Вирішальний матч тоді, на жаль, Аргентина програла німцям через сумнівний пенальті.
На наступний Мундіаль’94 Дієго їхав уже на тлі скандалів — наркотичних і сексуальних. Проте він розпочав чемпіонат дуже вдало, однак в допінг-пробі зірки після першого переможного матчу зафіксували наркотичні засоби, отож, його було дискваліфіковано. Так завершився останній чемпіонат світу марадони…
На клубній арені Дієго також мав чималі успіхи. Протягом кар’єри він зібрав цілу колекцію із золотих медалей чемпіонатів Аргентини («Бока Хуніорс»), Італії (двічі у складі заштатного, на той час, «Наполі»), а також кубка Іспанії (за «Барселону»).
Марадона був невеликого зросту (165 см), однак фантастично координований, технічний і швидкий, чудово реалізовував стандартні положення. Дехто вбачав у його статурі зайву вагу, але в чвертьфінальному матчі Мундіалю-86 він зняв усі запитання щодо цього, коли обіграв фактично всю потужну збірну Англії (декого й двічі!) у 70-метровому проході та закотив м’яч у ворота.
Той забитий м’яч назвуть «голом століття»! А на контрасті, як і протягом всієї своєї часто скандальної кар’єри, у тій грі він забив і гол рукою, який суддя також зарахував. Марадона тоді не зізнався у порушенні правил, а пізніше назвав той епізод — «рукою Бога»…
Проблеми з алкоголем і наркотиками, на жаль, дуже швидко припинили кар’єру геніального футболіста. Сезон 1992/93 рр. у складі іспанської «Севільї» став його останнім в Європі, він повернувся до Аргентини, де грав уже дуже епізодично — з 1993 до 1997 рр. він провів загалом 35 матчів, забивши у них 7 голів і припинив активну кар’єру.
Не дуже вдався і його тренерський шлях — з 1998 р. він просився очолити збірну Аргентину, але довірили йому головну команду країни лише в 2008 р. До Мундіалю 2010 р. він встиг посваритися з кількома лідерами збірної на чолі з Хуаном Рікельме, і не взяв їх на чемпіонат. Аргентина зуміла дістатися чвертьфіналу, де була «розірвана» потужною командою Німеччини — 4:0. Ця поразка стала найбільшою для Аргентини на чемпіонатах світу за 36 років, а Марадону звільнили з посади тренера…
Дієго намагався повернутися до головної команди, але безрезультатно. За наступні 10 років він не мав жодної пропозиції від сильних команд, епізодично очолюючи клуби із ОАЕ і аргентинські аутсайдери. Паралельно, за його участі, множилися різноманітні скандали. Останнім клубом Марадони була «Хімназія» із Ла-Плати, яку від цьогорічного вильоту врятувала… пандемія коронавірусу. У червні він продовжив контракт з клубом до грудня 2021-го…
Третього листопада Дієго Марадону шпиталізували до клініки Іпенса в Ла-Платі. Як з’ясувалося пізніше, причиною став крововилив у мозок. 11 листопада, після операційного втручання, Марадону виписали додому, однак 25-го у нього раптово зупинилося серце…
Після трагічної смерті футбольного генія уряд Аргентини оголосив у країні триденну жалобу.