Чи не найвизначніша пам’ятка архітектури не лише Франківщини, але й всієї України, та культова складова заповідника «Давній Галич» – Санктуарій Матері Божої Цариці миру.
Пам’ятка пізньобарокової сакральної архітектури XVII століття знаходиться у селищі міського типу Більшівці Галицького району.
Історія комплексу розпочинається ще задовго до будівництва – у 1624 році. Тодішній власник Більшівців запросив у містечко ченців ордену кармелітів. За житло їм надали зведені 1617-го коронним гетьманом Мартіном Казановським дерев’яні монастир та церквицю.
Будівництво мурованого костелу почалося у 1717 (за іншими даними, 1718) році за постанови полковника Я. Галецького. Після його смерті 1920-го справу довершила вдова убитого Тереза з Каршніцьких.
Роботи, зважаючи на масштаби споруди, тривали швидко. Так, уже 1725-го храм освятив знаний львівський латинський архієпископ Ян Скарбек. Оздоблювали храм десятиліттями пізніше на отримані від князів Яблоновських та зібрані з пожертв кошти.
До слова, й досі не відомо, хто був головним архітектором. Зі спорудою пов’язують імена відомих Бернарда Меретина та Петра Полейовського. Однак це підтверджень, власне як і спростувань, немає.
Тоді ж і почали будівництво келії монастиря. Споруду зводили на високому пагорбі. Аби посилити захист, довкола облаштували муровані цегляні стіни заввишки понад два метри. Мури мали лише двійко воріт – східні та західні.
До слова, у XIX ст. зведений монастир став найбільшою храмовою спорудою подібного значення у Галичині. Цей статус він підтримував до початку Першої світової війни.
Монахи-кармеліти не лише проповідували віру, але й популяризували літературу. Так, станом на 1788 рік архів налічував 701 том різних матеріалів. Перед початком Першої світової частину книг вивезли до Бернардинського монастиря у Львові. Інші – до Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника.
За весь час існування санктуарій неодноразово зазнавав руйнацій. На щастя, щоразу споруди відновлювали. Й навіть зараз комплекс можна побачити в усій величі.
Окрасою монастиря стала чудодійна ікона Матері Божої святого Скапулярію. У народі вона більш відома як Більшівецька Божа Матір. Достеменно не відомо, як саме вона потрапила до рук кармелітів. Про це навіть ходять легенди.
Дехто стверджує, образ потрапив до гетьмана коронного польського війська Мартина Казановського під час війни з турками й татарами. Польське військо майже зазнало поразки, як раптом собака Мартина скочив у воду. Через кілька хвилин чотирилапий приніс у зубах згорток. Щира молитва до останнього принесла жадану перемогу.
Коронація образа відбулася 18 серпня 1777 року після надання привілею папою Климентієм ХІІІ. Відтоді ікону вважають чудотворною.
На жаль, образ перевезли до Ґданську у храм св. Катерини після 1945-го. Ікона знаходиться там і досі. Сьогодні храм відкритий для відвідувачів повністю. Монастир – лише частково і то за участі монаха-екскурсовода.
Добратися до санктуарія з Івано-Франківська можна рейсовим автобусом із пересадкою в Галичі. Поїздка триватиме майже годину.
Христина Слота,
фото, відео з відкритих джерел