Новини Івано-Франківщини – Панорама Новини Івано-Франківщини – Панорама Хоч і не у звичні останні години перед Новим роком, але все одно проти ночі 7 грудня депутати ухвалили бюджет на 2018 рік. За 40 хвилин до півночі 273 депутати підтримали закон з численними поправками з голосу.
“Теплі” зміни у податках
“Рівно 20:00 на годиннику, і всі, хто хотів, отримали зміни до Податкового кодексу”, – так анонсував початок розгляду одного із пов’язаних з проектом бюджету законопроектів спікер парламенту Андрій Парубій.
Не зовсім “під ялинку”, але ухвалення головного фінансового документа країни відбувалося за вже звичною схемою. Зміни до Бюджетного і Податкового кодексу ухвалювалися безпосередньо перед розглядом самого проекту бюджету, “ВВС-Україна”.
“Вони ж ще теплі, щойно з-під ксерокса”, – скаржилися деякі депутати. За регламентом вони мали б аналізувати запропоновані зміни до законопроектів до 10 днів. Проте голосування за десятки поправок йшло згідно із планом.
Податкові зміни не є такими значущими, як у попередніх бюджетах, але вони є.
Зокрема, ухвалені Верховною Радою зміни до Податкового кодексу передбачають таке:
- Акциз на тютюн збільшується на 29,7% (у наступні роки – на 20%, поки не досягне європейської норми 90 євро за тисячу штук). Нині акциз на тютюн в Україні становить близько 20 євро за тисячу штук;
- Ввезення без ПДВ і акцизу електромобілів впродовж 5 років;
- Зниження ренти на видобуток газу до 6% і 12% залежно від глибини свердловини.
Депутатські зарплати та “Купуй українське”
Між змінами до Бюджетного і Податкового кодексу депутати також встигли розглянути і ухвалити низку важливих та резонансних рішень – від відсторонення з посади голови парламентського антикорупційного комітету до подовження мораторію.
Парламентарі також “заднім числом” підвищили собі зарплати до рівня урядовців, хоча раніше їм зробити це не вдавалося.
Зокрема, голова парламенту отримуватиме оклад у 12 прожиткових мінімумів (19,2 тисячі гривень), заступник голови – у 11 прожиткових мінімумів (17,6 тис грн), депутат-член комітету – 10 прожиткових мінімумів (16 тис грн). Проте разом із доплатами реальні зарплати законотворців можуть бути удвічі більшими за ці суми. Нині оклад спікера становить 6 640 грн.
Ще одним резонансним рішенням стало схвалення за основу законопроекту, що дістав назву “Купуй українське”.
Законопроект передбачає, що при державних закупівлях вітчизняні виробники мають преференції навіть, якщо їхня цінова пропозиція від 25% до 43% гірша, ніж у конкурентів.
У міністерстві економіки це назвали “першим кроком до того, щоб зруйнувати реформу публічних закупівель” Prozorro.
Раніше міністерство “детально проаналізувало законопроект і дійшло висновку, що він спотворює конкуренцію і просуває інтереси окремих виробників під виглядом захисту національного виробника”.
Крім того, вважає мінекономіки, цей законопроект суперечить зобов’язанням України як члена СОТ та ЄС.
До того ж, і бюджет буде платити більше за товари і послуги, українське походження яких визначається за досить складною схемою.
Заступник міністра економіки Максим Нефьодов на своїй сторінці у Facebook припустив, що саме цей законопроект став ключовим у цьогорічних “торгах” за бюджет: “Кажуть, це компроміс щодо бюджету. Навіть цікаво, який був найгірший варіант?”.
Водночас, автори законопроекту на чолі із лідером “Радикальної партії” Олегом Ляшком твердили, що хочуть виправити ситуацію, коли тендери на державні замовлення виграють іноземні компанії, часто із незначною перевагою у ціні своїх товарів і послуг.
Різниця між 2017 і 2018 – 500 грн у “мінімалці”
Як розповів лідер “радикалів”, саме з його подачі прем’єр-міністр погодився розглянути можливість підвищення мінімальної зарплати до 4 200 грн за результатами першого кварталу наступного року.
Офіційно ж у бюджеті наступного року поки що зафіксовано мінімальну зарплатню на рівні у 3 723 гривні. Це на 523 гривні більше, ніж зараз: у бюджеті 2017 року уряд подвоїв цей показник з 1 600 до 3 200 грн на місяць.
Офіційний прожитковий мінімум становитиме 1 700 грн. З 1 липня наступного року він зросте до 1 777 грн, а з 1 грудня 2018 – до 1 853 грн.
Проте у Головному експертному управлінні Верховної Ради зазначають, що ці цифри “суттєво відрізняються від реальних показників”, і ще у серпні 2017 фактичний розмір прожиткового мінімуму становив 2 953,74 грн.
Інфляція і курс долара
Між першим і другим читанням проекту бюджету уряд вирішив збільшити прогноз щодо інфляції на 2018 рік – із 7% до 9%.
При цьому курс долара, який закладається у бюджет-2018 – 30 грн/дол., – є більшим від закладеного у 2017 на 2,8 грн.
Очікування щодо зростання ВВП залишилися незмінними – на рівні 3%. Проте цього року уряду довелося переглядати головні економічні показники.
Тоді як бюджет-2017 був розрахований на зростанні ВВП у 3% та інфляції у 8%, справжні показники виявилися гіршими: за розрахунками уряду, до кінця року інфляція може становити понад 11%, а економіка зросте лише на 1,8%.
Доходи, видатки і дефіцит бюджету також зросли.
Так, доходи становитимуть 913,6 млрд грн, видатки – 988,6 млрд грн, а дефіцит державного бюджету – 81,8 млрд грн.
Втім, він не перевищить граничного показника і утримається в межах 2,4% від ВВП країни.
Змінилася також і сума, яку уряд планує виділити на комунальні субсидії: її збільшили майже на 16 млрд грн.
Якщо у первинному варіанті бюджету вона становила 55 млрд грн, і ще 7 млрд грн комунальних пільг уряд планував віддати “під опіку” місцевої влади, то згодом, за словами міністра соціальної політики Андрія Реви, вирішили усю суму субсидій виплачувати централізовано, а також збільшити її до 71 млрд грн.
До цієї суми зарахували і 9 млрд грн субсидій, які уряд не виплатив у 2017.
У прикінцевих положеннях сказано, що уряд за рік має розробити механізм розрахунку за субсидії грошима, щоб запровадити це у 2019 році.