У рамках третього традиційного різдвяного Гошівського пленеру на Долинщині стартував симпозіум «Живопис на склі».
Цей симпозіум є продовженням низки мистецьких заходів, ініційованих благодійним фондом «Україна Інкогніта», благодійним фондом «KulczykFoudation», Івано-Франківською обласною державною адміністрацією та Долинською РДА у Гошівському монастирі УГКЦ.
Участь у відкритті симпозіуму взяв та привітав його учасників від імені керівництва облдержадміністрації начальник управління культури, національностей і релігій ОДА Володимир Федорак. Також до учасників та гостей заходу з вітальним словом звернулися настоятель монастиря о. Вінкентій, засновник Гошівського Різдвяного пленера о. Дам`ян Кастран та голова Долинської РДА Юрій Мазур.
Цьогорічний мистецький проект «Живопис на склі» має всеукраїнський характер, адже в ньому братимуть участь художники із Києва, Івано-Франківська, Львова, Тернополя, Калуша та Коломиї.
За задумом організаторів, симпозіум має активізувати творчі мистецькі сили в напрямку відродження і розвитку стародавньої традиції живопису на склі та привернути увагу дослідників,істориків, мистецтвознавців та найширших верств населення.
Окрім живописного симпозіуму, під час проекту відбудуться майстер-клас із живопису по склу для вихованців дитячих художніх закладів та семінар, присвячений історичним реаліям техніки живопису по склу. За результатами симпозіуму планується провести дві виставки. Першу, 22 грудня, в м. Києві, у Національному заповіднику «Софія Київська». Другу, 4-6 травня 2018 року, під час Міжнародного фестивалю мистецтв «Карпатський простір» у виставкових залах Івано-Франківської організації Національної спілки художників України.
Гроші отримані від реалізації робіт підуть на придбання діагностично-лікувального та реабілітаційного обладнання у заклади соціально-психологічної допомоги, а також лікування та фізичну реабілітацію дітей з обмеженими функціональними можливостями Долинщини.
Довідково
Перші зразки живопису на склі сягають часів Візантїї та Риму. У XVIII столітті це мистецтво розвинулося у Румунії, Словаччині, Польщі, Україні. Ікона на склі стала частиною народного мистецтва, в ній відбилися світогляд, смаки, побут українців, вона поєднала фантастичне і реальне, казку й сучасність.
В Україні живопис на склі поширився переважно в західних регіонах, зокрема, на Буковині, Галичині, Гуцульщині, Закарпатті. Живопис українських майстрів адаптувався і набув самобутніх рис. Ікони на склі, написані без дотримання церковних приписів, пов’язувалися не тільки з релігією, а й з народним побутом та естетичними уподобаннями і призначалися для інтер’єрів сільських хат.
Нерідко такі ікони називають народною картиною на склі. Художня особливість українського живопису на склі виявляє себе яскравим колоритом, багатою декоративністю, площинністю зображення. Арсенал зображувальних засобів при цьому мінімальний: графічна лінія, обмежена палітра локальних кольорів – червоного і чорного, білого та синього, жовтого та зеленого. Прикметною стилістичною ознакою українського живопису на склі є лінійна розробка площини.
На початку XX століття традиційна майстерність ікони на склі була майже втраченою. Лише 1939 року цей вид народного мистецтва почав поступово відроджуватися.
Сьогодні живопис на склі, як і колись, переважно зустрічається в творчості професійних митців, які живуть і працюють в західних регіонах. До Золотого фонду сучасного українського образотворчого мистецтва вписано чимало яскравих імен, які не просто зберегли, а збагатили і примножили стародавню традицію живопису на склі. Втім, говорити про те, що ця техніка – сьогодні набула широкого розповсюдження, отримала ґрунтовне дослідження та вивчення, неможливо.