п’ятниця , 22.11.2024

Більше половини українців вважають, що вони можуть реально захворіти на коронавірус

Соціологічна група «Рейтинг» опублікувала результати опитувань українців щодо загрози розповсюдження коронавірусу.

Для опитування використали метод CATI (computer-assisted telephone interviews) – це телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера.

На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів провели дві хвилі опитувань: I хвиля: 25-27 березня, ІІ хвиля: 28-30 березня.

Результати продемонстрували, що абсолютна більшість респондентів бачать реальною загрозу розповсюдження коронавірусу в Україні. У порівнянні з початком карантину, кількість тих, хто бачить  загрозу зросла (з 73% до 87%).

51% опитаних вважають реальною загрозу коронавірусу особисто для себе та для їхніх родин. 41% – протилежної думки. За останні два тижні у цьому питанні думки респондентів майже не змінилися. Відносно частіше про загрозу говорили мешканці західних та центральних регіонів країни та містяни.

Оцінюючи рівень захворюваності на коронавірус в Україні за 5-ти бальною шкалою, 28% опитаних оцінили його як дуже високий або ж високий, 34% – середній, 32% – як низький або ж мінімальний. Частіше про високий рівень захворюваності говорили мешканці Півдня, містяни, та представники старшої вікової категорії.

Оцінюючи ситуацію з захворюваністю у своєму регіоні, респонденти вважають її менш загрозливою, аніж по країні загалом. Так, лише 13% опитаних зазначили, що рівень захворюваності у їхній місцевості є високим, 65% вважають його низьким, або ж мінімальним. Остання думка переважає серед жителів східних областей та селян.

Щодо можливого введення надзвичайного стану в Україні думки респондентів розділилися: 49% – підтримали б таку ініціативу, 43% – ні.

При цьому, 83% підтримують можливу заборону на проведення масових заходів, страйків, мітингів в умовах надзвичайного стану в країні. 71% – не заперечують проти можливого обмеження в’їзду та виїзду в окремі міста та області. 65% – можливого обмеження руху транспортних засобів та їх огляд, 58% – можливого оголошення комендантської години в містах. Водночас, стосовно можливого надання державі права примусово вилучати майно у юридичних та фізичних осіб в умовах надзвичайного стану абсолютна більшість (80%) проти таких заходів. Лише 14% – підтримують.

74% вважають, що потрібно запровадити штрафи для людей за порушення карантину. 19% – проти такої ініціативи.

58% опитаних вважають запроваджені владою заходи щодо боротьби з коронавірусом оптимальними. 28% взагалі стверджують, що вони є занадто м’якими. Лише 6% переконані, що заходи є надто жорсткими.

34% вважають, що влада повинна повертати усіх громадян додому після закриття кордону, 24% вважають, що потрібно повертати, але вибірково. 34% взагалі вважають, що взагалі не потрібно нікого повертати після закриття кордону.

53% переконані, що влада, подаючи інформацію про поширення коронавірусу, применшує ситуацію. 21% вважають, що ця інформація є об’єктивною, 11% переконані, що в цій інформації є перебільшення.

Оцінюючи інформацію, яку подають українські засоби масової інформації, 38% вважають, що вони ситуацію применшують, 23% вважають, що подання новин є об’єктивним, 19% – думають, що інформацію перебільшують. 21% – не змогли відповісти на це питання.

56% опитаних вважають реакцію президента В.Зеленського на загрозу розповсюдження коронавірусу в Україні ефективною, 30% – дають протилежні оцінки. Стосовно Міністерства охорони здоров’я, то 38% опитаних вважають дії відомства ефективними, 46% – неефективними. Щодо Міністерства внутрішніх справ, то 37% вважають дії цієї інституції ефективними, 33% – неефективними, 30% – не змогли оцінити. Щодо ефективності дій Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, то 44% опитаних було важко відповісти на це питання. 30% – оцінили його дії як ефективні, 26% – як неефективні. За останні два тижні оцінки ефективності дій зазначених інституцій стосовно реакції на загрозу коронавірусу зросли.

Майже 70% вважають запроваджений карантин ефективним, чверть дає протилежні оцінки. Дещо частіше неефективними вважають карантинні заходи мешканці Півдня та Сходу, молодші опитані та чоловіки. При цьому, майже 80% опитаних підтримують рішення Уряду про продовження карантину до 24 квітня 2020 року.

Дві третини зазначили, що мали роботу до запровадження карантину. Серед них, 35% зазначили, що продовжують працювати в звичному режимі після запровадження обмежень. 29% – працюють дистанційно, 32% – знаходяться у відпустці за власним бажанням і лише 4% – втратили роботу.

Більше половини опитаних заявили, що обмежили вихід з дому у зв’язку з карантином. Третина зазначили, що дотримуються часткових обмежень. Лише кожен десятий зазначив, що не дотримується карантину. Частіше про повне самообмеження зазначали мешканці Центру, жінки та представники найстаршої вікової групи.

Попри карантин, 18% опитаних зазначили, що виходять з дому декілька разів на день, 31% – один раз на день. Водночас 43% заявили, що виходять лише раз на кілька днів, 7% – взагалі намагаються не виходити. Частіше про високий рівень обмежень виходу з дому зазначали мешканці міст, жінки та найстарші опитані.

Головною причиною виходу на вулицю опитані зазначили похід в магазин за продуктами (73%). 28% – виходять через необхідність роботи, стільки ж – через похід в аптеку. По 5-7% зазначили, що виходять на вулицю щоби прогулятися з дітьми, заради занять спортом, прогулянок з домашніми тваринами. По 3-4% виходять через зустрічі з друзями та знайомими, або задля візиту до лікаря.

52% заявили, що готові залишатися вдома, не виходячи на вулицю більше 5-ти днів, за умови запровадження заборони на вихід з дому. 12% – заявили, що можуть побути вдома 4-5 днів, 20% – 2-3 дні, 10% – не більше одного дня. Найбільше останніх серед чоловіків, бідніших та заможних респондентів. Цікаво, що серед останньої категорії також найбільше тих, хто готовий бути на домашньому карантині більше 5-ти днів.

Майже 60% опитаних зазначили, що їхніх заощаджень, за умови припинення отримання доходів, вистачить менше аніж на місяць. 16% зазначили, що їм вистачить збережень на термін до 2-ох місяців, 7% – до 3-ох місяців. 6% – до пів року, 3% – до року і більше.

42% зазначили, що мають захисні маски в достатній кількості, 39% – мають, але недостатньо, 19% – не мають взагалі. 57% заявили, що мають вдома дезінфікуючі засоби в достатній кількості, 29% – мають, але недостатньо, 14% – не мають. Захисні рукавиці в достатній кількості мають 40% респондентів, в недостатній – 23%, не мають взагалі – 37%. Частіше захисні та дезінфікуючі засоби  використовують мешканці західних та центральних регіонів, містяни, жінки та молодші респонденти. Ті, що їх мають в достатній кількості, користуються ними частіше.

Три чверті опитаних хвилюються через те, що хтось з їхнім близьких захворіє коронавірусом, водночас, про своє власне здоров’я хвилюються менше (58%), а 42% – не хвилюються.

Майже 80% переживають, що в Україні наступить затяжна економічна криза. Більше двох третин схвильовані через те, що не зможуть купити необхідних ліків. Майже половина переживають через те, що не зможуть купити необхідних продуктів (52% – не переживають). Лише 25% схвильовані через те, що доведеться скасувати важливі події чи поїздки, водночас три чверті – не хвилюються через це.

44% оцінили свій емоційний стан за останній тиждень як спокійний, 23% – як напружений. Вищий рівень тривожності фіксується серед жінок та старшого населення. 80% опитаних оцінюють протягом останнього тижня відносини з людьми, з яким проживають, як спокійні, лише 8% – як напружені.

В опитуванні взяли участь мешканці України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.

Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: I хвиля 1000 респондентів (25-27 березня 2020 р.), ІІ хвиля 1000 респондентів (28-30 березня 2020 р.). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%.

Читайте також: В Україні уже 669 випадків коронавірусу, 17 людей померли