Новини Івано-Франківщини – Панорама Новини Івано-Франківщини – Панорама Скоро буде два роки, як в Івано-Франківську запрацювала нова реформа – патрульна поліція. 31 січня 2016 року 208 патрульних склали присягу на вірність українському народу.
Нині триває набір у патрульну поліцію міста, бо не вистачає інспекторів. Адже за майже два роки патрульні перевелися, звільнилися чи були звільнені. Проте на вулицях міста помітно, що поліцейських поменшало. Через постійні виклики, які у свою чергу не зменшуються, патрульні не встигають вчасно, як раніше, реагувати.
Івано-Франківськ – 11 місто, у якому запрацювала патрульна поліція. Управління складається з одного батальйону, який ділиться на 4 роти, що позмінно патрулюють вулиці міста цілодобово. Не буває такого, щоб під час перезмінки у місті не було жодного екіпажу. Адже половина роти “знімається” та їде на базу, а інша – чекає, коли ж колеги з наступної роти вийдуть на патрулювання. Тільки тоді можуть їхати на базу – здавати зброю, усі документи і чекати наступної зміни. І цей процес постійний. Так працює і чергова служба – цілодобово. Вона зветься “Опора-55” і передає завдання патрульним. Виклик приходить на лінію “102”, оператор приймає дзвінок і опитує заявника, передає диспетчеру, який призначає екіпаж. Розташована “Опора-55” в ГУ НП в Івано-Франківську – в Центрі управління нарядами поліції (Ред. – вул. Сахарова).
У 2015 році заявки на зарахування до нової поліції подали 5322 кандидати, конкурсний відбір пройшли 212, успішно завершили навчання лише 208.
Ситуація на 1 листопада 2017 рік дещо змінилася. Зараз в Управлінні патрульної поліції у м. Івано-Франківську несуть службу 150 осіб. Станом на сьогодні, за майже два роки роботи 19 осіб звільнилися (13 за власним бажанням), а 13 перевелися в інші підрозділі Нацполіції. Тому є некомплект офіцерів – не вистачає 50 інспекторів. У патрульній поліції заспокоюють, бо пояснюють, що триває набір у їх лави. Вакантних посад буде 110 і більша половина новообранців працюватимуть у дорожній поліції області. Але нині виникла проблема з тим, що франківці як у мережі, такі і через письмові скарги обурюються, що поліцейські довго їдуть на виклики. Також пишуть і те, що менше екіпажів на вулицях міста.
Речник УПП в м. Івано-Франківську Микола Гурак каже, що найгостріше ситуація змінилася за останні три місяці. Бо саме від серпня і до листопада звільнилися 9 патрульних (усі за власним бажанням, окрім Тетяни Кравців, яку звільнили “за корупцію”, та патрульного, який у стані сп`яніння вчинив ДТП на вул. Івасюка), а ще 9 – перевелися в інші підрозділи Нацполіції.
Зараз приймаємо анкети у патрульну поліцію. Кандидатів уже є більше 400 осіб. Хтось з інспекторів задіяний і в цьому процесі, адже відбирають анкети і т.п. Крім того, хтось на лікарняному, а хтось у відпустці. Також є патрульні відряджені в інші міста України. Тому дійсно людей не вистачає на лінії. Проте виклики ми опрацьовуємо усі. Та це правда, що якщо їх багато, то інспектори не встигають реагувати настільки оперативно, як було. Проте масового звільнення з патрульної поліції немає, – каже речник Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Микола Гурак.
Журналісти МІСТО спробували поспілкуватися з патрульними, які більше не несуть службу в Управлінні. Вони зізнаються, що недоліків, як і на будь-якій роботі, вистачає. Не приховують, що заробітна плата низька щодо такого щільного і напруженого графіку. Але щонайгірше – брак часу на відпочинок і відновлення між змінами. Проте кожен з приємністю згадує свій колектив – свою роту.
Мар`ян Деренько, 4 рота. Звільнився за власним бажанням у жовтні 2017 року.
Звільнився з лав УПП через фінансове забезпечення, постійне виснаження та брак часу на особисте життя. Зараз взагалі планую місяць відсипатися і проводити час із родиною.
Наш пересічний громадянин не дав мені такої можливості, щоб я сумував за роботою. Одне за чим сумую – за своєю новою сім’єю “4 ротою”. Дякую усім за службу.
Іванна Тимків, 1 рота. Перевелася в один із підрозділів ГУ НП в Івано-Франківській області в кінці літа на початку осені 2017 року.
Хочеться кар’єрного росту та більш сталого графіку роботи. Рішення приймалось та обдумувалось довго.
Приємно те, що стала частинкою реформи. Доклала зусилля для забезпечення безпечного життя своїх близьких та рідних. Отримала хороший досвід для подальшої служби, але головне – являюсь частинкою сім’ї патрульної поліції. За час служби бувало різне, однак завжди можна було довіритись колегам і напарнику. Офіцери, товариші, колеги і взагалі просто суперові люди, я вдячна вам за співпрацю та розуміння, ви – найкращі! Моя 1-ша рота, з гордістю можу сказати те, що з більшою частиною вас ми разом навчались на курсах в одній групі, де я мала честь бути старостою. Бачила, як ви вчились, розвивались, росли. Успіху вам в нашій нелегкій службі!
Мар`ян Сербін, 3 рота. Звільнився за власним бажанням влітку 2017 року.
Найгірше – хронічна втома. Вона проявилася у мене з часом. Я сам з Калуша. Якщо на денну зміну прокидався о 5 ранку, то до дому потрапляв близько опівночі. І так знову вставати слід о 5 ранку.
Вихідні патрульного – це мінус. Чому? Бо у нас завжди навчання: тактика, вогнева, фізична підготовка, перевірка законодавства, медкомісія або ОГП (охорона громадського порядку). Ти приходиш додому і лягаєш спати. Часу для того, аби побути з дітьми не вистачає. Та й вдома нічим у пригоді не станеш.
Проблема і заробітна плата. За такі гроші не варто так “вбиватися”. Але у нас багато в Управлінні ідейних, вони ще тримаються достатньо добре і викладаються на всі 200%.
Законодавство не дозволяє патрульному працювати. Наприклад, коли треба зброю застосувати. Поліцейському простіше палицею по нозі бити того, хто стріляє. Бо стріляти – гірше йому. Та що тут казати, зараз історія зі зламаним мізинцем цьому підтвердження.
Коли питають чи би повернувся, то я реально, спілкуючись з напарницею, ніби ще служу. Більше того, іду по вулиці і бачу припарковане авто з порушеннями і одразу в голові крутиться стаття. Мені запропонували кращу роботу у Калуші, вдома. Проте я хочу бачити сім`ю і бути поруч. Мені зараз легше. Але відверто, я сумую за патрульною поліцією. Можливо я і повернусь, як не витримаю цієї буденності. В УПП класно і міцна дружня команда є, яка тебе завжди підтримає. Але сам себе похвалю: у нас з напарницею крутий був екіпаж – один з кращих в третій роті (сміється).
Володимир Яців, 1 рота. Перевівся в Управління патрульної поліції у м. Львові, восени 2017 року.
В Івано Франківську я від початку служби і там реально крутий колектив і гарне керівництво. Ми були, як сім’я: один за всіх і всі за одного…
Але один за одним люди йшли: в судах скасовували 130-ті (Ред. – водіння у нетверезому стані),сімейних насильників доводилось по 3-4 рази за зміну забирати з дому, проти патрульних відкривали і відкривають кримінальні справи. А все тому, що кожен воді по 130-тій, який в суді першої або другої інстанції касував протокол за малозначністю при відеодоказах, вирішував ще написати скаргу про неправомірні дії патрульного. Суть приблизно така: “Я їду тверезий, нікого не чіпаю, нічого не порушую, а тут зупиняють, б’ють, забирають документи, викликають підставних свідків, дають якийсь протокол підписати і чек з алкотестера“.
В Івано-Франківську ВСІ проти поліції. Слово поліцейського прирівнюється до нуля! Всі з диванів кричать: патрульні погані!
Потрібно змінювати законодавство.
Найобразливіше, що старі працівники, які пройшли по набору в Нацполіцію, зараз з радістю говорять: “А ми вам казали! В Івано-Франківську специфічні люди“.
Перевівся в УПП Львова з надією, що люди тут інші і добріші, і щоб бути ближче до рідного Стрия.
У 2016 році франківським інспекторам надали 22 автомобілі для патрулювання міста. Нині в Управлінні 24 транспортних засоби, з них 3 автомобілі в ремонті після ДТП.
На лінію зараз виходять 12-15 екіпажів. Все залежить від роти. Також екіпажі їдуть на відпрацювання у райони. Зараз дійсно у Франківську їх не вистачає, – наголосив Микола Гурак.