Держстат оприлюднив результати дослідження того, як українці оцінюють рівень своїх доходів та чого очікують від майбутнього.
Підсумки опитування свідчать про те, що українці стали жити краще. Принаймні, понад половина (57%) респондентів оцінили рівень своїх доходів як достатній.
Два роки тому таку оцінку своїм доходам дали 52% опитаних. Попри це, торік 38% респондентів постійно відмовляли собі у найнеобхіднішому, крім харчування.
І хоча частка таких людей зменшилася, побільшало на 0,4% тих, хто не міг забезпечити навіть достатнє харчування членів родини через низький рівень доходів.
У 2017 році дещо зросла частка домогосподарств з дітьми, які через нестачу коштів не могли забезпечити відповідним харчуванням дітей.
До прикладу, бракувало грошей на фрукти чи соки для дітей (1,8%), їжу або на кишенькові для харчування в школі (0,9%), ласощі хоча б раз на тиждень (0,7%).
“Бідність традиційно найбільш поширена у багатодітних та у сільських домогосподарствах, у неповних сім’ях та тих, де немає працюючих осіб”, – розповідає Людмила Черенько, завідувач відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
Під час дослідження у респондентів запитали, як би вони використовували додаткові кошти, якщо б такі отримали.
Більшість опитаних сказали, що витратили б ці гроші на відпочинок або ж на лікування, на покращення житлових умов, на придбання одягу й взуття, побутової техніки, на накопичення та на покращання харчування. І лише 6,1% повідомили, що використали б ці кошти на розвиток підприємництва.
Респондентам також запропонували вказати суму грошей, необхідну на місяць для однієї особи, щоби не відчувати себе бідними.
Більшість (22%) вказали дохід у розмірі 9 000-10 000 гривень, а 22% опитаних – понад 10 000 гривень. 16% (у 2016-му – 22,5%) вказали дохід у розмірі 4 000-5 000 гривень.
Зрештою, за результатами опитування, 71% респондентів віднесли себе до бідних (у 2016-му таких було 74%), 29% – до небідних, але ще не представників середнього класу (два роки тому – 26%), 0,6% – до представників середнього класу (у 2016 році – 0,5%). Практично жоден із респондентів не вважав себе заможним.
Більшість опитаних (61%), як і раніше, гадають, що відповідальність за їх добробут має нести як держава, так і вони самі, 17% – переважно держава, 10% – повністю держава, 12% – переважно або ж виключно вони самі.
Крім цього 56% опитаних сказали, що не сподіваються на покращення свого матеріального становища, а третина домогосподарств очікує погіршення свого добробуту (44%), і лише 10% сподіваються на краще. Фахівці ж стверджують, що матеріальний стан українців таки покращується.
“Спостерігається зростання купівельної спроможності населення, – каже Людмила Черенько. – Це зростання відбувається доволі повільними темпами, але вже через два роки можемо досягнути показників докризового періоду 2007 року”.
Джерело: Експрес-онлайн