Міносвіти оприлюднило для громадського обговорення проект Закону України “Про повну загальну середню освіту”.
У ньому пропонується чимало нововведень, пише Експрес-онлайн.
Зокрема, йдеться про три рівні повної загальної середньої освіти: початкову – перші 4 роки навчання, базову – 5 років навчання та профільну – 3 роки навчання.
Про те, що під час навчання не можуть проводитися будь-які платні заходи – екскурсії, майстер-класи.
А зарахування у заклад освіти для здобуття профільної середньої освіти мало б проходити на консурсній основі. Мова освіти у школах, згідно з проектом, – державна.
Представники нацменшин мають постійно збільшувати обсяг навчального часу державною мовою.
Освітній процес у початковій та базовій школі мав би організовуватися згідно з циклами: адаптаційно-ігровим – у 1-2 класі; основним – у 3-4 класі; адаптаційним – у 5-6 класі; базовим предметним навчанням – у 7-9 класах.
“Загалом впровадження таких циклів відповідає психофізіології розвитку дитини на етапі 1-2 класу, – розповідає Микола Скиба, експерт з питань освіти Українського інституту майбутнього. – Проте є деякий контраст. У 1-2 класі – ігри, а в 3-4-му вже вимагатимуть чітких знань. Потім знову адаптації упродовж двох років і предметне навчання – у 7-9 класі. Тобто дітей знову заганятимуть у класно-урочну систему. Про творчість майже нічого не йдеться.
Зараз Міносвіти запропонувало текст проекту, який слід суттєво доопрацьовувати. Адже передбачені нововведення – це спосіб витягнути максимум із цієї моделі школи, яка існує зараз, а не втілити концепцію “Нової української школи”.
Запропоноване закріплення за школами територій обслуговування звужує можливості щодо вибору школи. У Законі “Про освіту” є поняття “індивідуальна освітня траєкторія”, яке передбачає більш персоналізований підхід до навчання з урахуванням інтересів та психологічних особливостей, попереднього рівня знань учнів.
У запропонованому проекті “Про повну загальну середню освіту” це все нівелюється. Тим часом передбачена досить прогресивна норма – введення власної системи оцінювання. Та все ж її мають перекладати на 12-бальну.
Крім цього, заклад освіти має право акредитувати альтернативні освітні програми, але оцінювання все ж проводитиметься на основі результатів контрольних робіт, ДПА, ЗНО. До учасників освітнього процесу віднесли лише педагогічних працівників, учнів та батьків. У навчальному процесі можуть брати участь лише вони.
Проте у деяких школах уже тепер запрошують науковців, засновників інноваційних бізнесів, що розповідають багато цікавого та корисного учням, демонструють приклади успіху. А відповідно до законопроекту, ці люди наче опиняються поза законом.
Як за таких умов має реалізуватися право пеедагога на впровадження інновацій в освітньому процесі? Крім цього, поняття якості освіти зводиться до слідування держстандарту.
А як узгодити всі індивідуальні особливості та потреби учнів із цим стандартом? Поки відповідей на ці питання не бачимо”. До слова, зарахування у навчальний заклад для здобуття профільної середньої освіти відбуватиметься на консурсній основі.
“Не йтиметься про такий вступ як до вищих навчальних закладів, але загалом у престижні навчальні заклади може бути і серйозний конкурс, – розповідає Антон Дробович, експерт у сфері освіти і культури Інституту суспільно-економічних досліджень. – У проекті закону практично нічого не сказано про конкурс для старшокласників для здобуття профільної середньої освіти (академічного або професійного спрямування). Сказано тільки, що порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних і комунальних закладів освіти буде затверджувати Міносвіти, а в приватних чи корпоративних закладах – той, хто ці заклади заснував”.