“Закарпатська трембіта — королева серед гуцульських інструментів. А щоби заграти на трембіті, потрібне не лише вміння, а й неабияка сила”, — каже 38-річний майстер Василь Фурдь.
Чоловік бере до рук стареньку, ще дідівську трембіту завдовжки три з половиною метри. Піднімає її. Лунають заворожливі звуки. Неймовірної гарні звуки. Деревину для цього духового музичного інструмента заготовляють навесні.
“Щоб зробити файну трембіту, доводиться тижнями блукати лісом, — каже майстер. — Шукаю громовицю — це так зване резонансне дерево. Смерека, у яку влучила блискавка, добре колеться, має сильну енергетику, не тріскає. А як звучить! Деревина після удару блискавки — суха, бо крізь неї пройшло декілька десятків тисяч вольтів”.
У майстерні пахне свіжою смерекою. Вздовж стіни — декілька відшліфованих стовбурів. Науку виготовлення гуцульських духових інструментів майстер Міжгірського професійного ліцею Василь Фурдь перейняв у віртуоза Михайла Тарахонича, на рахунку якого — понад 200 трембіт!
“Технологія виготовлення требіт дуже трудомістка, — розповідає пан Фурдь. — Спершу потрібно розколоти стовбур на дві частини. Далі —вибрати серцевину з обох половинок заготовки. Лише уявіть: заготовка для інструмента важить десять кілограмів. А сучасна готова трембіта — щонайбільше три. Тобто треба вручну вишкребти близько семи кілограмів деревини!”
Товщина стінки трембіти — 2 міліметри. Щоб перевірити, чи робота виконана добре, майстер ставить кожну половинку біля вікна проти сонця. Рівномірно просвітлюються — значить, робота бездоганна.
Перед використанням трембіту вимочують у воді, тоді вона видає кращий звук. А якщо її залити гарячою сироваткою, як це колись робили вівчарі, звук нагадуватиме орган.
“Готові половини трембіти з’єдную берестою з ясену”, — веде далі пан Фурдь.
А щоби дерево не чорніло, трембіту покривають декількома шарами лаку. До речі, мундштук трембіти називається пищок, розтруб — голосник, а розширена частина — голосниця. Мундштук повинен бути яворовим: через солодкий присмак цієї деревини такий мундштук приємно прикладати до губ.
“Для старожилів та чабанів ця триметровий інструмент і досі залишається сигнальним інструментом. Кращим, ніж сучасні мобільники, —усміхається майстер. — Завдяки її лункому співу гуцули визначають місцеперебування отари”.
А раніше трембіту використовували щодня, її спів сповіщав про початок та кінець робочого дня, про народження дитини, весілля чи проводи людини в останню путь…
Найдешевша трембіта коштує від тисячі гривень, а найдорожча — понад тисячу доларів. Такий інструмент здебільшого замовляють іноземці або українські мільйонери — для до приватної колекції. Ціна залежить від оздоби інструмента.
Джерело: “Експрес”