Новини Івано-Франківщини – Панорама Новини Івано-Франківщини – Панорама Маловідома історія про гірський санаторій для дітей-сиріт, створений на початку ХХ століття Фундацією графа Станіслава Скарбека, стане частиною нового туристичного маршруту Гуцульщиною.
Історію оздоровниці вдалося детально відтворити завдяки спільній праці верховинського краєзнавця Ярослава Зеленчука та польського дослідника Лешека Римаровича з Товариства «Карпатське ПЛАЙ».
Проєкт «Мандрівка плаями Гуцульської столиці» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Благодійного фонду «МХП-Громаді», у межах конкурсу «Культурні стежки громад» реалізує ГО «Альянс розвитку».
Одним із відкриттів маршруту є історія благодійної діяльності на Гуцульщині Фундації графа Станіслава Скарбека – мецената, засновника будівлі нинішнього театру імені Марії Заньковецької у Львові та власника величезних лісових масивів на Верховинщині. Їх в народі називали «Скарбковими лісами».
У 1844 році граф Скарбек заповів увесь свій статок на благодійність, зокрема й на утримання Доброчинного інституту для бідних і сиріт у Дроговижі. Проте на початку XX століття через масове поширення туберкульозу від 57% до 75% дітей були носіями хвороби. Аби оздоровлювати сиріт, у жовтні 1910 року Фундація відкрила спеціалізований дитячий санаторій у центрі тодішнього Жаб’я (сучасна Верховина).
У колишньому приміщенні лісництва облаштували спальні, збудували окрему засклену веранду для сонячних ванн, їдальню, викопали свердловину, звели водонапірну вежу та проклали каналізаційну систему. Підопічні санаторію багато часу проводили на свіжому повітрі. Доглядали за дітьми монахині Згромадження Сестер Служебниць Пресвятого Серця Ісуса, запрошені з Кракова. Оглядали відпочиваючих місцеві лікарі Яків Невестюк та Казимир Сятецький. Окрім шкільного навчання під керівництвом учителя Зіневича, діти отримували практичні побутові навички – дівчата вчилися шити, а хлопці – майструвати.
Проте на початку 1914 року через спалах тифу та початок Першої світової війни оздоровницю довелося закрити.
Розробник маршруту – кандидат історичних наук, голова ГО «Етноекоцентр Гуцульщини» Ярослав Зеленчук має у своєму доробку понад двісті наукових статтей. Про дитячий санаторій у Жаб’ї збирав інформацію з цікавості. А потім отримав від колеги із Польщі докази – архітектурні креслення, які зберігалися в архівах Польщі і стало зрозуміло, що в міжвоєнний період у Жаб’ї зводили нову споруду для продовження благодійної справи.
«Мені було цікаво в принципі, бо це ж центральна частина Жаб’я. У фондах Державного архіву Івано-Франківської області ми знайшли унікальні архітектурні креслення 1935 року. Вони свідчать, що у міжвоєнний період Фундація Скарбека планувала відродити місію. Тому у Жаб’ю-Слупійці звели великий «Житловий будинок для Сестер Служебниць». Проєкт створив кооператив архітекторів Львівської політехніки, а підписав його видатний український зодчий Євген Нагірний», – розповів Ярослав Зеленчук.
Дві світлини 1930-х років, підтверджують, що будівництво майже завершили до початку Другої світової війни. За версією істориків, вже у 1954 році споруду зведену Фундацією Скарбека переобладнали під місцевий Будинок культури, а він згорів у 2009 році.
На думку Ярослава Зеленчука, відновлення історії дитячого санаторію повертає суспільству важливий приклад меценатства, соціальної відповідальності та турботи про дітей, який існував на Гуцульщині понад століття тому.
За допомогою цифрових технологій у Верховинській громаді оживуть 12 унікальних локацій. Кожна зупинка маршруту це окрема розповідь про минуле краю. Скориставшись цифровим провідником із QR-кодом на платформі Verkhovyna Life мандрівники зможуть переглянути архівні фото, відео та слухати гуцульські співанки. Віртуальним обличчям маршруту стане видатна гуцулка ХХ століття Марія Кречунєк «Чукутиха», її образ відтворили за допомогою штучного інтелекту.
«Цей маршрут повертає Верховині частину її історичної пам’яті, яка тривалий час залишалася маловідомою або була майже втрачена. Історія дитячого санаторію Фундації графа Скарбека показує, що понад століття тому Гуцульщина вже була простором відповідальності, меценатства. Для нас важливо повернути факти з архівів у сучасну громаду», – пояснює голова правління ГО «Альянс розвитку», керівниця проєкту Марія Маківничук.
Автори проєкту прагнуть розвивати у Верховині сталий туризм – такий, що не виснажує територію, а допомагає зберігати її культурну спадщину, підтримує місцеву економіку та формує повагу до людей, подій і місць. Саме тому маршрут поєднує реальні локації із цифровими технологіями: перебуваючи на місці історичних подій, мандрівник зможе побачити архівні матеріали, відтворені споруди та почути історії людей, пов’язаних із цим місцем.
«Ми вже завершили розробку макетів усіх 12 зупинок. За кожною з них стоїть велика праця науковців, краєзнавців, етнографів, дизайнерів і всієї команди проєкту. Після встановлення інформаційних знаків презентуємо маршрут громаді та гостям Верховини. Хочемо, щоб подорож Гуцульською столицею стала не лише знайомством із красивими краєвидами, а й глибоким зануренням у її історію та культуру», — акцентує Марія Маківничук.
Партнери проєкту – громадські організації «Гуцулики», «Етноекоцентр «Гуцульщина», Верховинське Районне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім.Тараса Шевченка та Верховинська селищна рада.
#запідтримкиУКФ, #запідтримкиМХПГромаді
Читайте також –
На горі Піп Іван випав перший сніг (ВІДЕО)