5 романів Альбера Камю, які варто прочитати

Альбер Камю — один із найвидатніших філософів та письменників XX століття.

Його творчість, наповнена ідеями екзистенціалізму та філософією абсурду, досліджує людське буття, свободу, смерть і бунт. Романи Камю не лише захоплюють сюжетом, а й змушують замислитися над глибокими питаннями, що є актуальними і сьогодні. Якщо ви хочете познайомитися з його творчістю, ось п’ять романів, з яких можна почати.

1. “Сторонній” (1942)

“Сторонній” — це ідеальна точка входу в світ Камю. Цей короткий, але надзвичайно потужний роман став справжньою квінтесенцією філософії абсурду. Головний герой, Мерсо, є дивним, майже відчуженим від світу чоловіком, який не виявляє жодних емоцій. Сюжет розгортається навколо двох ключових подій: смерті його матері та вбивства, яке він скоїв. Камю змушує нас замислитися: чи може людина бути “сторонньою” для самої себе, і чи можливо жити, не відчуваючи зв’язку зі світом?

2. “Чума” (1947)

“Чума” — це алегоричний роман, який можна трактувати як прояв філософії бунту. Дія відбувається в місті Оран, яке охопила епідемія чуми. Через опис боротьби лікарів та простих мешканців міста проти смертельної хвороби, Камю досліджує природу людського страждання, солідарності та опору злу. Чума тут — це не лише хвороба, а й метафора тоталітаризму, фашизму та абсурдності самого життя. Це історія про те, що навіть у безнадійних обставинах людський дух може протистояти абсурду.

3. “Падіння” (1956)

“Падіння” — це монолог колишнього адвоката Жана-Батиста Кламанса, який звертається до незнайомця в одному з барів Амстердама. Він розповідає про своє минуле, де він вважав себе чесною та порядною людиною, а потім раптово усвідомив власну лицемірну натуру. Камю використовує цього героя для дослідження тем гріха, провини та лицемірства. Це складний, філософський твір, який змушує читача подивитися на власні моральні цінності та здатність до самоаналізу.

4. “Щаслива смерть” (1936, опубліковано 1971)

“Щаслива смерть” був написаний Камю до “Стороннього” та опублікований лише після його смерті. Роман розповідає про Патріса Мерсо, який, щоб досягти щастя, вбиває багатого інваліда, аби заволодіти його грошима. У цьому творі Камю досліджує ідею, що щастя можливе, але лише через повну свободу від суспільних норм і обов’язків. Хоча цей роман вважається менш довершеним, ніж “Сторонній”, він є чудовою можливістю побачити, як зароджувалися основні філософські ідеї письменника.

5. “Перша людина” (1960, опубліковано 1994)

“Перша людина” — це останній, незавершений роман Камю, який був знайдений в автомобілі після його смерті. Це автобіографічний твір, у якому письменник повертається до свого дитинства в Алжирі. Через спогади про бідність, втрату батька та любов до матері, Камю намагається зрозуміти своє місце у світі та віднайти своє коріння. Цей роман — найособистіший та найзворушливіший у його творчості. Він дає ключ до розуміння життя самого письменника та його філософських поглядів.

Ці п’ять романів — це своєрідна карта, що дозволяє дослідити різні аспекти творчості Альбера Камю. Кожен з них, по-своєму, заглиблюється у філософські питання, що стоять перед кожною людиною, і запрошує до діалогу з абсурдом, бунтом та пошуком сенсу життя.

Читайте також –
5 детективів Реймонда Чандлера, які варто прочитати