вівторок , 25.06.2024

На Прикарпатті археологи натрапили на підземелля в’їзної брами княжого замку (ВІДЕО)

Під час розкопок у національному заповіднику «Давній Галич» археологи натрапили на підвал в’їзної вежі Галицького замку.

За допомогою відеокамери вони змогли оглянути її всередині і показали склепіння. До кінця літа дослідники спробують потрапити у віднайдене приміщення фізично, щоб ретельніше його обстежити.

«Сьогодні потрапили в цокольний поверх в’їзної вежі Галицького замку, де ніхто не був 300 років. Поки з допомогою відеокамери», – написав 19 червня генеральний директор національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник і опублікував відео.

У коментарі він пояснив, що торік археологи натрапили на стіну, розчистили її і виявили в’їзну вежу Галицького замку розміром 16 на 23 м. В кінці археологічного сезону там виявили вентиляційний канал глибиною 6 м.

«Цього року, вже в новому археологічному сезоні, ми помістили камеру в цей вентиляційний канал і побачили там величезне приміщення. На думку дослідника Юрія Лукомського, цей рівень, що ми розчистили, це був перший поверх. Над ним був другий поверх, а вентиляційний канал це нульовий поверх, під ним ще є підвал. Тобто два поверхи вверх, два вниз», – розповів ZAXID.NET директор заповідника.

Володимир Олійник зазначає, що вежа датується XVI ст. Це встановили за цеглою на склепінні.

«Замок почали будувати в XIV ст., але віднайдена вежа – з XVI ст. Тоді зруйнувався Успенський собор, і матеріал, найвірогідніше, брали з нього. Коли нападали турки, замок підірвали і стіна впала на вхід. Тому в неї не заходили 300 років», – пояснює директор заповідника.

Повноцінно зайти туди поки не можна, але дослідники дивились камерою, щоб з’ясувати, де є входи. Археологи до серпня спробують докопатись туди, щоб зайти фізично.

Загалом Галицький замок мав п’ять веж. З них збереглася одна – Старостинська, зараз археологи віднашли другу. Ця в’їзна брама була розташована приблизно за 80 м від відбудованої Старостинської вежі. Директор заповідника «Давній Галич» каже, що Галич на 95% недосліджений, тому поступово будуть виправляти цю ситуацію.

Нагадаємо, Галицький замок XIV ст., який частково зберігся на горі біля річки Дністер, раніше був фортифікаційною спорудою. У місті також збереглися фундаменти Успенського собору (1157), поруч у с. Шевченкове є храм святого Пантелеймона (1194). Галич – давнє місто, центр Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівства. За результатами археологічних досліджень, науковці дійшли висновків, що ця територія була заселена значно раніше, ніж виникло місто.

Читайте також:
На Прикарпатті чоловіків не госпіталізуватимуть до лікарень без дозволу військкоматів (ВІДЕО)