З кінця 1990-их бразильський «технар» Роналдіньо постійно був поруч з «Золотим м’ячем». Не вистачало титулів, а коли вони були, то кращими визначали інших — як то Роналдо і Роберто Карлоса після чемпіонату світу 2002-го.
Однак у 2005-ому каталонська «Барселона» виграла Примеру, і лідером тієї команди був Роналдіньо. Цього виявилося достатньо, щоб у підсумковому опитуванні він на третину обійшов двох плеймейкерів збірної Англії Джерарда (його «Ліверпуль» виграв тоді Лігу Чемпіонів) та Лампарда.
Рональдіньо, а точніше Роналду ді Ассіс Морейра народився 21 березня 1980 року в бразильському Порту-Алегрі. Його дитинство типове для всіх бразильських футболістів з небагатих сімей — цілий день футбол. У Роналдіньо він ще й поєднувався з футзалом і пляжним різновидом, і звідси його просто феноменальна техніка.
Командні досягнення:
– чемпіон світу 2002 р.;
– чемпіон Копа Америка 1999 р;
– чемпіон світу серед 17-річних 1997 р.;
– бронзовий призер Олімпіади 2008 р.;
– переможець Ліги Чемпіонів 2006 р.;
– дворазовий чемпіон Іспанії 2005, 06 рр.
Особисті досягнення:
– володар «Золотого м’яча» 2005 р.;
– кращий футболіст світу (за версією FIFA) 2004, 05 рр.;
– кращий гравець та бомбардир Кубку конфедерацій 1999 р.;
Команди:
1998-2000 рр. — «Греміу» (Бразилія) — 105 матчів, 55 голів.
2001-2003 рр. — ПСЖ (Франція) — 77 матчів, 25 голів.
2003-2008 рр. — «Барселона» (Іспанія) — 207 матчів, 94 голи.
2008-2011 рр. — «Мілан» (Італія) — 95 матчів, 26 голів.
2011-2012 рр. — «Фламенго» (Бразилія) — 72 матчі, 28 голів.
2012-2014 рр. — «Атлетіко Мінейру» (Бразилія) — 85 матчів, 27 голів.
2014-2015 рр. — «Керетаро» (Мексика) — 29 матчів, 8 голів.
Протягом 1999-2013 рр. зіграв 97 матчів (33 голи) за збірну Бразилії.
Цікаві факти:
— Уже в першому сезоні за професійний «Греміо» 18-річний Роналдіньо забив 8 голів, а за наступні два додав ще… 74. Було однозначно, що в 20 років він уже переріс чемпіонат Бразилії.
— У 1999-ому юний бразилець стає кращим гравцем Кубку конфедерацій, причому забив 6 голів у 5-ти матчах і став ще й кращим бомбардиром турніру.
— Сезон 2001 року він розпочинає в новій команді — французькому ПСЖ, однак у Парижі він не прижився, постійно скандалив.
— У 2002-ому Роналдіньо їде на чемпіонат світу й бразильці виграють золото. Всі говорять про бомбардирський хист «феномено» Роналдо, але не забувають і про диво-гол Роналдіньо у ворота англійця Сімена в чвертьфіналі.
— У 2003-ому бразильця перекупає «Барселона», він не грає на позиції чистого форварда, але в першому ж сезоні забиває 22 голи.
— Бразильцю віддають «Золотий м’яч» у 2005-ому, але найбільш зірковим сезоном в Каталонії вийшов 2006-ий — 26 голів за «Барсу» і титули Примери й Ліги Чемпіонів. Однак тогорічний чемпіонат світу знаходить інших героїв.
— У 2007-ому він забиває 24 голи за «Барсу», і це був напевно останній сезон «зіркового» Роналдіньо. Цінували його щоправда не за голи, а за просто феноменальні речі, які він виробляв на полі. Безліч фінтів, удари поза законами фізики, бачення поля, технічні дії — він умів на полі все, і робив це яскраво. Однак надалі — вже лише епізодично.
— Останній сезон в «Барсі» був уже на спаді. Перехід до «Мілану» і ще три суперечливі сезони в Італії, а потім ще два роки у «Фламенго» й завершення професійної кар’єри у 33 роки. Ми спостерігали за заходом феноменального таланта, і хоча на любительському рівні він грав до 2018-го, справжнього Роналдіньо востаннє бачили ще у далекому 2007-ому.
— Після завершення кар’єри у Роналдіньо розпочалися проблеми з алкоголем, які загострилися на тлі арешту в Парагваї (в’їхав туди з фальшивим паспортом) і смерті матері у лютому 2021 р. від коронавіруса. Він влаштовує постійні вечірки на яких алкоголь ллється рікою. Хоча екс-футболіст все ще перебуває у формі і навіть грає у виставкових матчах.
Олег КУРИЛО
Читайте також:
Володар “Золотого м’яча” 2004 року – Андрій Шевченко