Володаря «Золотого м’яча» 2000 р. було визнано скоріше за сумарністю здобутків, аніж на основі успіхів того сезону.
Для лауреата Луїша Фігу 2000-ий рік склався не дуже й вдало, постійно не вистачало дещиці — його Барса посіла друге місце в чемпіонаті та вибула в півфіналі Ліги Чемпіонів, а збірна Португалії поступилася в півфіналі Євро. До того ж саме у 2000-ому Фігу здійснив суперскандальний перехід із Барселони до складу її заклятого ворога мадридського Реалу.
Однак авторитет Луїша був настільки вагомим, а його гра висококласною, що в опитуванні наприкінці року він випередив і Зінедіна Зідана, і нашого Андрія Шевченка (Шева після зіркового сезону за Динамо тоді саме перейшов до Мілану).
Луїш Філіпе Мадейра Каейру Фігу народився 4 листопада 1972 року в Лісабоні. Є вихованцем клубу Спортинг, в якому дебютував ще в 17 років. Клубний дебют у Луїша, щоправда, відбувся вже в статусі чемпіона Європи серед юнаків 1989 р. То був його перший міжнародний вагомий трофей — старт довгої і славної кар’єри.
Командні досягнення:
– срібний призер Євро 2004 р.;
– бронзовий призер Євро 2000 р.;
– срібний призер молодіжного Євро 1994 р., чемпіон світу (U-20) 1991 р., чемпіон Європи (U-17) 1989 р.;
– володар Кубка чемпіонів 2002 р.;
– володар Кубка кубків 1997 р.;
– дворазовий володар Суперкубка УЄФА 1997, 2002 рр.;
– володар Міжконтинентального кубку 2002 р.;
– чотириразовий чемпіон Іспанії 1998, 99, 2001, 03 рр.;
– чотиразовий чемпіон Італії 2006-09 рр.
Особисті досягнення:
– володар «Золотого м’яча» 2000 р.;
– кращий гравець світу за версією ФІФА 2001 р.;
– шестиразовий футболіст року в Португалії;
– триразовий футболіст року в Іспанії;
– кращий асистент Ліги Чемпіонів 2005 р.
Команди:
1989-95 рр. — «Спортинг» (Португалія) — 169 матчів, 20 голів.
1995-00 рр. — «Барселона» (Іспанія) —249 матчів, 45 голів.
2000-05 рр. — «Реал» (Іспанія) — 241 матч, 55 голів.
2005-09 рр. — «Інтер» (Італія) —138 матчів, 10 голів.
Протягом 1991-2006 рр. зіграв 127 матчів (32 голи) за збірну Португалії.
Цікаві факти:
– Перебуваючи на контракті в Спортингу Луїш Фігу виграв ще юніорський чемпіонат світу і срібло молодіжної першості Європи. Протягом сезонів 1993/94 і 1994/95 рр. Фігу вже був основним гравцем і Спортинга – зіграв понад 60 матчів і відзначився 15-ма голами. У 1995 р. Спортинг, не без допомоги Фігу, перервав навіть багаторічну гегемонію Порту і Бенфіки і змінив звичну «бронзу» на «срібло» чемпіонату.
– Того ж року Луїш перейшов до Барселони за 2,25 млн. британських фунтів. Перші два сезони в Каталонії були просто шикарними – 28 гольових передач (!) і 16 голів. А ще через один сезон Барса виграла і чемпіонство (причому захистила його і наступного сезону), і Кубок кубків, і Суперкубок УЄФА. Фігу, разом з Рівалдо і Клюйвертом, створював ударну трійку каталонців.
– А потім був суперечливий 2000-ий рік. Втрачені в останній момент відразу кілька трофеїв у Барселоні, непоганий чемпіонат Європи (Португалія дійшла до півфіналу, де у додатковий час програла чемпіонам світу і майбутнім тріумфаторам того Євро французам) і… перехід до мадридського Реалу.
– «Класовий ворог» Барси просто викупив клаусуру Фігу за 62 млн. євро. Після цього вболівальники Барселони, звісно, проголосили Луїша зрадником, і кожен його візит на стадіон «Капт Ноу» супроводжувався божевільним свистом і образливими вигуками обурених уболівальників. Фігу не міг вкинути аут чи подати кутовий – десятки різноманітних предметів відразу летіли в нього з трибун.
– Та перший сезон у Реалі, як і перед тим у Барселоні, був надзвичайно результативним –13 голів і 17 результативних передач. Королівський клуб з Мадриду тих часів називали «галактикос» — поруз з Фігу діяв легендарний Зідан, в нападі Рауль з Морієнтесом, а потім придбали й інших зірок. І у 2002-ому Реал здобув Кубок чемпіонів.
– Літо 2004 р. могло стати тріумфальним для Португалії. На домашньому чемпіонаті Європи команда цієї країни являла собою сплав досвідчених гравців на кшталт Фігу і Руй Кошти та молоді, символом якої був юний Роналду. Збірна господарів дійшла до фіналу, де, на жаль, мінімально поступилася грекам. Отож, чемпіонат завершився з присмаком розчарування…
– Фігу чесно допрацював свій контракт з Реалом, і у 2005 р, вже як вільний агент, перейшов до міланського Інтера. У дебютному сезоні Луїш став кращим асистентом Ліги Чемпіонів, але його новий клуб вибув у чвертьфіналі. Фігу йшов уже 33-ій рік, однак він встиг здобути 4 чемпіонства ще й в Італії.
– У травні 2009-го, коли стало зрозуміло, що Інтер виграє чергове чемпіонство, Луїш Фігу оголосив про завершення кар’єри. Сезон 2009/10 рр. Інтер грав вже без свого лідера-ветерана і під керівництвом іншого португальця Жозе Моуріньо виграв Лігу Чемпіонів . Уже успішний бізнесмен, обличчя декількох бізнесових і соціальних проєктів Луїш тепло вітав партнерів і тренера-співвітчизника, адже також взяв участь у становленні тієї історічної команди.
Автор: Олег КУРИЛО
Читайте також:
Володар “Золотого м’яча” 1999 року — Рівалдо