У 1956 році французький журнал «Франс Футбол» вперше вручав свою нагороду «Золотий м’яч».
І перший її лауреат — англієць Стенлі Метьюз — став на десятиліття найбільш віковим володарем нагороди, адже отримав її у 41 рік. Та, що просто феноменально, після цієї події унікальний гравець відіграв ще дев’ять (!) сезонів і завершив ігрову кар’єру в 50! Отож, що за гравець Стенлі Метьюз?
Народився 1 лютого 1915 року в Генлі (Англія) в сім’ї боксера.
Виступав на позиції правого крайнього нападника, але дуже розширив діапазон гри футболіста на цій ділянці поля. Відзначався чудовою технікою, своєрідним дриблінгом і філігранними навісами (навіть незручними тогочасними м’ячами).
Був джентльменом на полі, провівши понад 700 матчів не отримав жодної жовтої картки, хоча регулярно отримував по ногах від суперників.
Прізвиська:
– Чарівник дриблінгу;
– Перший джентльмен футболу.
Основні досягнення:
– володар Кубка Англії 1953 р.
– кращий футболіст Англії 1948 і 1965 рр.;
– «Золотий м’яч» 1956 р.
Виступав за клуби:
1931-1947 рр., 1961-1965 рр. — «Сток Сіті» (365 матчів, 62 голи);
1947-1962 рр. — «Блекпул» (428 матчів, 18 голів).
Дебютував у збірній 29 вересня 1934 р. (у 19 років) і виступав за неї протягом 23 років — до 15 травня 1957 року. Зіграв за головну команду Англії 54 матчі і забив 11 голів, виступав на двох чемпіонатах світу.
Найкращі роки кар’єри (з 24 до 30 років) забрала друга світова війна. Стенлі Метьюз служив у Королівських ВПС біля Блекпула. Однак за цей період зіграв кілька десятків неофіційних матчів.
Як писали британські репортери, 15 років люди ходили на футбол, розуміючи, що можуть побачити останній матч Стенлі Метьюза, але не вірили, коли він таки відбувся. Метьюз дуже ретельно ставився до своєї фізичної форми, не зловживав шкідливими звичками, а тому зумів протриматися на високому рівні так довго.
Щодо особистого життя, то Стенлі двічі був одружений. Вперше — у 1934 р. з донькою тренера тренера «Сток Сіті» Джиммі Велланса Бетті Велланс. Разом вони прожили 33 роки і виховали двох дітей — Жана і Стенлі-молодшого.
Однак у 1967 році, під час турне Чехословаччиною, Стенлі познайомився з перекладачкою Мілою. Він вирішив, що ця жінка — «кохання його життя», розвівся з Бетті, і прожив з Мілою до її смерті у 1999 р.
А ще через рік, 23 лютого 2000 р., не стало і самого Стенлі Метьюза.