Як уже неодноразово писалося, заповідник «Давній Галич» славиться різноманіттям об’єктів. Вражає не лише їх кількість – понад 200 одиниць, але, так би мовити, якість.
Яскравим цьому прикладом є Храм Святого Пантелеймона, розташований у селі Шевченкове Галицького району. Пам’ятка архітектури національного значення належить Українській греко-католицькій церкві. Й досі у храмі проводяться богослужіння.
Зведення храму датують 1194 роком. Власне тоді до Давнього Галича приїхав князь Роман Мстиславович, який і профінансував будівництво. Назвали храм на честь діда вельможі – князя Ізяслава, хрещеного Пантелеймоном.
Однак вік церкви може бути куди більший. Під час досліджень 1909 року науковці на фасаді будівлі знайшли численні написи ХІІІ-XVII століть. В одному із них йдеться, що 1194-го церква вже була духовним осередком Галичини. До того ж, є розбіжності у визначенні храму: чи це монастирський, чи княжий (резиденція Галицьких князів).
Ще кілька надписів висловлюють ймовірність поховання у підземеллях церкви князя Романа Мстиславича. Цю теорію підтримує і доктор наук Олександр Головко. Однак й досі розкопки та дослідження не надали цьому ніякого підтвердження. Власне, як і спростування.
Повертаємося до історії храму.
Занепад церкви почався так же раптово, як і період розквіту. Після ХІІІ століття, коли Галич втратив статус столиці, святиню закинули. Ще через сторіччя будівлю передали під нагляд католикам. Останні ж перейменували храм на катедральну церкву святого Станіслава та двічі на рік (8 травня, 9 серпня) проводили тут богослужіння. Назва зберігалася аж до 1912 року.
Під час нападу татар 1575-го храм зазнав значних руйнацій. Пусткою він простояв 20 років. Відбудова розпочалася лише після передачі споруди францисканцям.
Останні впродовж 1598-1611 років перебудували споруду в барокову базиліку. Поблизу звели монастирський комплекс та оборонні вали. Дещо пізніше – дзвіницю.
Однак навіть це не вберегло храм від обвали турків 1676-го. «Добила» церкву масштабна пожежа, яка трапилася 1802 року, та гарматний обстріл під час Першої світової.
Реконструювати храм почали лише в 1926 році. Тоді вдалося повернути споруді майже першочерговий вигляд, окрім сигнатурки. Під час ремонту майстри також знайшли сліди фрескового живопису, а на кам’яних блоках – графіті.
Подальше відродження святині розпочалося 1991-го, після візиту кардинала УГКЦ Івана Мирослава Любачівського.
1998-го споруду разом з прилеглою територією реставрували та пересвятили у греко-католицький храм. Церква відтоді змін не зазнавала.
Добратися до села Шевченкове можна із пересадкою в Галичі. Поїздка триватиме майже годину.
До слова, не сплутайте село з іншими населеними пунктами з аналогічною назвою, які ще є в області.
Храм відкритий щодня для безкоштовних відвідин. Екскурсію у працівників заповідника можна запросити у будь-який день з 9 до 18 години.
Христина Слота,
фото з відкритих джерел