четвер , 28.03.2024

Манявський скит: паломницька святиня із неземними скарбами та цілющими водами (ФОТО, ВІДЕО)

Не горами та полонинами єдиними славиться Франківщина. Яскравим цьому підтвердженням є Манявський скит, розташований у селі Манява Богородчанського району.

Манявський монастир

«Карпатський Афон», як ще називають сакральний комплекс, заснований у 1240 році ченцями, які втекли з Києва, ховаючись від переслідувань та смерті. Саме вони віднайшли Блаженний камінь, який і став осередком віри, духовної сили.

Заснування на цьому місці Йовом Княгиницьким Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря датують 1606 роком. 13 квітня 1619 року тут заклали перший камінь церкви Воздвиження Чесного Хреста.

Фундаторкою будівництва стала Марія Могилянка, дочка колишнього воєводи, господаря Молдавського Єремії Могили. Власне зведення аскетичного монастиря східного обряду започаткувало розбудову комплексу, який на сьогодні складається з:

  • Хресто-Воздвиженської церкви;
  • вежі;
  • надбрамної вежі біля південно-східного виходу з монастиря;
  • дзвіниці;
  • внутрішнього двору;
  • Блаженного каменю;
  • джерела з цілющою водою;
  • кількох дерев’яних капличок.

Увесь архітектурний комплекс, захований між схилами гір та смерековим лісом, обгороджений кількаметровою кам’яною стіною з вежами й бійницями. З трьох сторін ансамбль омивають дзвінкі води: притоки річки Манявки – Батерс, Скитець.

Колись місце для молитви, очищення, сповіді і причастя надійно захищало нужденних він набігів кримських татар і турецьких агресорів. Додатково монахи навіть проклали підземні ходи. Деякі сполучали будівлі, інші – вели далеко в гори.

Й досі місцеві жителі й навіть декотрі історики вірять, що у підземеллях заховані численні скарби: золоті монети, дороговартісне каміння, першодруки рідкісних книг. Усе через те, що до Скита неодноразово навідувалися князі та гетьмани не лише Київської русі, але й сусідніх держав. На знак подяки можновладці щедро винагороджували ченців.

1621 рік став переломним не лише для монахів, але й усього православ’я. Тоді Скит отримав Грамоту Ставропігії від Константинопольського патріарха. Це стало свідченням прямого підпорядкування ченців Константинополю.

Ймовірно, саме на території комплексу похований гетьман України Іван Виговський.

Попри численні утиски влад – австрійської, польської, радянської – вдалося зберегти не лише Скит, але й усе культурно-історичне надбання. Окрім уже згаданих споруд, окрасами Манявського комплексу вважаються:

  1. Ікона Богородиці «Ігуменя Манявська» та чудотворна ікона Богородиці Одигитрії, датована 18 століттям.
  2. Надгробна плита з могил перших ігуменів Скиту: Йова та Феодосія.
  3. Три іконостаси, обрамлені золотом.
  4. Манявський водоспад – один із найкрасивіших карпатських природотворних об’єктів. Висота падіння води – 20 метрів.

Щороку «Карпатський Афон» відвідує понад 100 тисяч паломників як з України, так і з-за кордону.

Добратися до Маняви з Івано-Франківська можна прямим рейсовим автобусом. Поїздка триватиме трохи більше години. На територію комплексу дозволяється заходити лише за наявності закритого довгого одягу, а для жінок – ще й хустки.

Христина СЛОТА,

Фото, відео з відкритих джерел