субота , 27.04.2024

«Хата-ґражда» у Криворівні: екскурсія минулих століть (ФОТО, ВІДЕО)

Франківський край багатий не лише неймовірно мальовничими природними пейзажами.

хата-гражда у Криворівні

Споконвіків тут зароджувалися етнічні культури зі строкатими вбраннями, дзвінкими піснями, захоплюючими традиційними обрядами, неоціненними інструментами та предметами побутового вжитку.

На жаль, сьогодні мало хто дотримується первинних звичаїв. Етнопобут витіснила урбаністика, традиційні гуцульські поселення буквально вимирають. Побачити історію, доторкнутись до неї, ба більше, вжитися в минулі століття можна лише завдяки жменьці небайдужих людей.

Саме вони у селі Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області створили Музей «Хату-ґражду» гуцульської господарки. Історико-етнографічний комплекс започаткований в будинку родини Харуків, зведеному у 1858 році на присілку Заріччя (так у ті часи називалася місцина). З 1984-го хата стояла пусткою.

У 1993 року Перший світовий конгрес гуцулів вирішив відродити історичну будівлю. Власними коштами небайдужі не лише провели ремонт, але й закупили автентичні речі вжитку. Деякі експонати тодішні волонтери приносили з власних осель. Як музей ґражда діє з 1994 року.

Зазначу, саме тут Іван Франко проживав з 1901-го (від моменту запрошення Володимира Гнатюка) до 1906 року. Опісля переїхав у центр села. Також у садибі неодноразово гостював Михайло Коцюбинський. Діячі культури, письменники тісно дружили з власниками ґражди – сім’єю Палія і Параски Харуків. Останні допомагали визначним постатям досліджувати культуру краю, збирати етнографічні матеріали.

Інтер’єр та екстер’єр повністю відтворюють тип садиби, характерний для Гуцульщини у XVII-XIX століттях. Туристи можуть побачити й навіть доторкнутися до сталої схеми «хата+сіни+хата» трикамерної ґражди. Ззовні споруда дещо схожа на маленьку фортецю. Будівлю від моменту створення не змінювали. Навіть ремонт садиби у 2006-му не порушив автентичності, оригінальності місцини.

Сьогодні у музеї представлено понад сотню предметів гуцульського побуту. Часові рамки – переважно XIX початок XX століття. Також у музеї проводять тематичні виставки. Найвідоміші: фотовиставка Ліди Сухі з Рочестера «Криворівня очима закордонних гостей», фотовиставка Василя Кобилюка «В об’єктиві Верховинщина», виставка картин з фондів музею «Мистецтво прекрасне і вічне».

До слова, у 1964-му саме у «Хаті-ґражді» знімали сцени знаменитого фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». У кінострічці садиба – рідний дім головного героя Івана. У художній картині ви побачите екскурсію онлайн, а також звичаї, культуру та справжнє життя гуцулів.

До унікальної етнохати з Івано-Франківська можна добратися міжміським автобусом напряму, або з пересадками у Косові чи Делятині. Поїздка триватиме не менше двох з половиною годин.

Зауважу, у понеділок музей закритий для відвідувачів. В інші дні години роботи – з 10:00 до 18:00. З 13:00 до 14:00 – обідня перерва.

Христина СЛОТА,

Фото, відео з відкритих джерел