субота , 20.04.2024

Пнівський замок: про що мовчить твердиня магнатів Куропатвів (ФОТО)

Не лише сусідню Тернопільщину можна назвати землею фортець. Фортифікаційні споруди прикрашають й Івано-Франківщину.

Пнівський замок

Яскравим цьому доказом є Пнівський замок, що у селі Пнів Надвірнянського району.

Споруда вражає не лише унікальністю побудови (саме з неї започаткували таке специфічне обрамлення), але й оповитими таємницями. Однак про все поступово.

Достеменно історія будівництва замка й досі не відома. Знаємо лише те, що землі феодальний рід угорського походження Куропатвів гербу Шренява отримав у подарунок у 70-х роках XIV століття від Владислав Опольського. У XVI ст. фортифікаційна споруда була не лише зведена, але й заселена вельможною сім’єю зі всією свитою.

Місце для будівництва власник вибрав унікальне: поблизу Страгори, там, де карпатські хребти вклинюються в передгір’я. Саме тут колись проходив транскарпатський торговий шлях. Усі мандрівники, купці й торговці залишалися у фортеці на нічліг, тим самим поповнюючи казну. Довкола ж селилися ремісники, прості селяни і навіть свита, якій не знайшлося місця в межах каменю.

Завдяки вдалому розташуванню, тисячам оборонців та високим мурам замок був недосяжним для татарських загонів. Однак фортеця таки впала від рук своїх же.

У 1621 році місцеві селяни та дворовий слуга Степан Буклашко приєдналися до малочисельного загону буковинського ватажка Гриня Кардаша. Вояки-аматори не лише захопили споруду, але й частково її зруйнували.

Схожої участі замок зазнав і в 1648-му від повстанців під проводом Семена Височана. Не оминув казну Пнівська й знаний ватажок Олекса Довбуш.

З 1668 року замок почав занепадати. Остаточно місцина спорожніла на початку XIX століття.

На щастя, попри занепад, Першу та Другу світові війни Пнівську фортецю можна побачити й сьогодні. Частково збереглися мури, вежі, ще досі не завалені печери й підземні ходи. Однак останні краще не відвідувати через підвищений ризик обвалу.

У 2018 році фортифікаційну споруду пробували відреставрувати, однак фірма-підрядник «нагріла» державу майже на 300 тисяч гривень.

Сьогодні Пнівський замок щороку приваблює тисячі туристів. Багатьох цікавить не так історія й вигляд споруди, як містичні легенди. Так, у підземеллях західної башти, як стверджують екскурсоводи та місцеві жителі, досі живуть привиди.

«Колись сюди приїхали молодики, вирішили заночувати біля однієї зі стін. Проте посеред ночі їх розбудив сильний гуркіт. Уявляєте – глибока ніч, навколо ні душі, темно так, хоч око виколи, а тут щось стукає. Немов кувалдою хто по каменю гатив. Зауваживши, що звуки йдуть з підземелля, молодики закинули пошуки й втекли… Річ у тім, що колись магнат вирішив збудувати таємну скарбницю. А після завершення робіт отруїв чотирьох каменярів. От вони й досі стукають кувалдами, намагаючись звільнитися з неволі».

Історій таких назбирається добрий десяток. Усі їх можна почути як від екскурсоводів, так і від місцевих жителів.

Добратися до Пнівської фортеці з обласного центру можна прямим рейсовим автобусом сполученням Івано-Франківськ-Надвірна. Поїздка триватиме годину.

Христина СЛОТА,
фото, відео з відкритих джерел