середа , 20.10.2021

Найрезультативніші, найгрубіші і найвідвідуваніші матчі Ліги чемпіонів

Як змінювалася історія головного єврокубкового турніру

У 65-річній історії Кубка/Ліги чемпіонів були різні часи. Цей турнір змінював обличчя і характер. “Террикон” простежив, як це відбувалося, спираючись на об’єктивну статистику…

Результативність

Кубок чемпіонів стартував в середині 50-их — десятиліття суперрезультатівного футболу, коли навіть на чемпіонаті світу команди європейського класу могли запросто зіграти з рахунком 7:5 у чвертьфіналі або 6:1 у півфіналі. Не дивно, що перші роки Кубка чемпіонів ознаменувалися середньою результативністю, яка зараз здається недосяжною. Найряснішим на голи так і залишається перший розіграш 1955/56 (4.38 голів в середньому за матч). Там траплялися справжні свята атакуючого футболу (наприклад, 6:3 в матчі угорського “Вереш Лобого” і бельгійського “Андерлехта” або 7: 2 – “Мілана” і віденського “Рапіда”, або, врешті-решт, фінал “Реал” – ” Реймс “4: 3). Ще двічі середня результативність перевищувала 4 голи за матч (4.19 в 1959/60 і 4.02 в 1961/62).

А яке десятиліття було найнуднішим? Виходить — минуле, або, як його називають, “нульові роки”. У списку 10 найменш результативних розіграшів Ліги чемпіонів — відразу 5 турнірів, проведених в цей час. У тому числі і самий нерезультативний — 2005/06, коли забивали всього по 2.28 голи в середньому за матч. Апофеозом цієї нудьги стали 2 півфінальні серії — обидві вони закінчилися з загальним рахунком… 1: 0. Так в двох матчах “Барселона” виграла у “Мілана”, а “Арсенал” — у “Вільярреала”.

Тим дивніше підйом результативності в нинішньому десятилітті. До кращих зразків воно не дотягує, але в трьох з 10 розіграшів забивалися більше 3 голів в середньому (2017/18 – 3.21, 2019/20 – 3.18, 2016/17 – 3.04), і ще тричі цей рівень був майже досягнуто (2013 / 13 – 2.94, 2018/19 – 2.93, 2013/14 – 2.90). У нинішньому сезоні ми вже бачили такі результати, як 7: 2 ( “Баварія” – “Тоттенхем”), 6: 2 ( “Зальцбург” – “Генк”), 4: 4 ( “Челсі” – “Аякс”). Гра відчутно стала веселішою!

Грубість

Час, в який ми живемо, виявляється найгрубішим в історії Ліги чемпіонів. Так виходить, якщо взяти статистику за кількістю карток, отриманих футболістами в середньому за матч. З 10 перших розіграшів за цим параметром 7 представляють нинішнє десятиліття, і ще 3 — минуле. 5 перших — виключно з “десятих років”. Найбільш грубі — сезони 2012/13 (4.47 картки в середньому за матч), 2011/12 (4.42), 2013/14 (4.29). Що й казати — зараз важко собі уявити футбольний поєдинок, в якому ніхто не отримав би попередження або видалення.

Але тут треба мати на увазі, що зараз картки лунають суддями набагато більш щедро, ніж раніше. І справа тут не в тому, що гра була чистішою чи судді – ліберальніше. Вся справа в трактуванні правил. Вони постійно ускладнювалися, розширювався перелік причин, за яких арбітр міг (або взагалі – зобов’язаний був) вдаватися до найбільш жорстким покаранням. Тому статистика по картках перших за хронологією турнірів не повинна виглядати такою вже дивною. А вона на тлі нинішніх показників – дійсно, ніби з іншого світу. Наприклад, в розіграші 1961/62 і 1960/61 показувалося всього по 0.02 картки за матч, а в 1955/56 – 0.03. Тоді від футболіста була потрібна дійсно якась позамежна грубість, щоб отримати від судді особливе стягнення. Та й було воно тільки одне – видалення з поля. Попередження з відповідними жовтими картками з’явилися в футболі тільки в кінці 60-х.

Якщо ж виключити цей благословенний час відсутності карток, то самими м’якими сезонами Ліги чемпіонів будуть 3 на переломі 80-х і 90-х: 1989/90 (0.64 карток за гру), 1990/91 (0.66) і 1991/92 (0.89) . Цим і вичерпуються приклади, коли в Лізі чемпіонів отримували менше однієї картки за матч – в ту епоху, коли вони реально використовувалися на практиці.

Відвідуваність

Дехто думає, що зараз телебачення відволікає уболівальників від “живого футболу”. Статистика категорично це спростовує. Коли мова йде про футбол екстра-класу, публіка на нього валом валить. Це ми бачимо на прикладі двох останніх розіграшів Ліги чемпіонів. У 2018/19 середня відвідуваність була 49.374 людини, в 2017/18 – 46.603. Ці показники – найвищі за всю історію змагання.

Пояснити це тим, що стадіони стали більш місткими, не вийде. Однозначності тут немає. З одного боку, більше стало 50-тисячників. З іншого — немає вже 100-тисячників, які були на зорі існування Кубка чемпіонів і зникли після модернізації стадіонів за новими нормами ФІФА. Так що і в ранню епоху траплялися дуже відвідувані матчі. Саме тому в десятці “людних” розіграшів турніру ми можемо виявити сезон 1959/60 зі значним показником 45.554 глядача в середньому. Тоді, наприклад, на знаменитому фіналі між “Реалом” і “Айнтрахтом” (7: 3) побувала дивовижна аудиторія – 127 621 глядач. Відбувалося це на “Хемпден Парку” в Глазго. “Сантьяго Бернабеу” в півфіналі ( “Реал” – “Барселона” 3: 1) прийняв рівно 120 тисяч чоловік. І взагалі, ні на одному з тодішніх півфіналів не побував менше 70 тисяч. Ось звідси – і висока середня відвідуваність!

А самими малопопулярними виявилися 2 перших сезони існування Ліги чемпіонів (1991/92 – 26.458, 1992/93 — 23.550). Власне, це був нижній поріг тенденції, яка проявилася ще в 80-х, коли дійсно інтерес до “живого” футболу знизився. Але еволюція Ліги чемпіонів це виправило — і вже дуже скоро трибуни на матчах цього турніру перестали бути порожніми …

Читайте також: УЄФА призупинив розіграші Ліги чемпіонів і Ліги Європи

Додати коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*