вівторок , 18.02.2020

Турок, який з ножем кликав заміж жінку з Городенківського району, отримав 4 роки тюрми

У липні 2018 року депортований громадянин Туречинни за паспортом брата-близнюка повернувся в Україну.

погроза жінці

Ввечері 12 липня він приїхав у село Вікно Городенківського району до колишньої співжительки. Між ними виникла сварка і вночі жінка викликала поліцію. Коли приїхали полісмени чоловік взяв ніж та приклав його до шиї жінки. Він погрожував її вбити і вимагав, щоб правоохоронці пішли геть, пише Панорама з посиланням на Курс.

Зломисник насильно завів жінку до спальні будинку, і заборонив правоохоронцям підходити до будинку. Інакше обіцяв вбити жінку і її дітей.

Від жінки зловмисник вимагав одруження.

За час утримування жінки у будинку іноземець кілька разів виходив на двір з вимогою принести таблетки і воду для потерпілої.

Щоб отримати таблетки і воду він дозволяв зайти в будинок одному полісмену. В цей час зловмисник тримав ніж біля горла жінки і перечитував її смс повідомлення, оскільки запідозрив у зраді.

Через деякий час до утримуваної жінки приїхала “швидка”. Коли лікарі надавали допомогу потерпілій, спецпризначенці скористалися моментом і затримали іноземця.

В полоні жінку він тримав з 2 ночі до 7:30 ранку.

У суді турок вину не визнавав. Говорив, що не брав жінку у заручники. А, те що вона не виходила з будинку, коли її туди завів пояснив, тим що жінка не хотіла виходити і заснула.

Він додав, що шкодує про нелегальний перетин кордону, але жінка сказала, що вагітна від нього і змусила приїхати.

Цивільний позов потерпілої не визнав.

Жінка у суді розповіла, що познайомилася з турком у Фейсбуці у 2017 році. Думала, що він громадянин Німеччини. У переписці користувалася онлайн-перекладачем.

У вересні 2017 вони зустрілися, обвинувачений справив враження хорошої людини. Зі своїм чоловіком тоді не проживала, і в неї з’явилась надія, що  зможе влаштувати своє життя.  І вони продовжили спілкуватися у мережі. Вона надсилала йому свої фотографії та дітей.

Після цього вони ще кілька разів зустрічалися в Україні. Він познайомив її з братом. Разом їздили на відпочинок. З грудня 2017 до лютого 2018 жили разом, поки турка не депортували.

Причиною депортації стала її заява в поліцію про конфлікти з обвинуваченим. За словами жінки турок сильно ревнував, не дозволяв відповідати на повідомлення і дзвінки, вважав її своєю річчю.

Після депортації він погрожував їй та родичам у соцмережах.

А 11 липня правоохоронці їй повідомили, що обвинувачений викрав документи брата і може приїхати в Україну.

12 липня вночі, коли вона була сама вдома, приїхав обвинувачений. Він розповів, що приїжджав напередодні, але не заходив, бо бачив поліцейську машину.

Він одразу почав сваритися, стукав кулаком, погрожував. Це почула сусідка і викликала поліцію. На виклик приїхали троє поліцейських.

Спочатку вони заспокоїли агресивного турка і в літній кухні почали опитувати жінку. Тоді туди зайшов обвинувачений, щоб нібито попити води. Але схопив ніж і почав кричати, що заріже себе, якщо вона не  вийде за нього заміж.

Потім він схопив жінку і приставив ніж їй до шиї. Кричав, що вб’є і вимагав, аби полісмени вийшли.

Далі відвів її в будинок і кілька разів вдарив. Погрожував, якщо   не  вийде за нього заміж, то він вб`є її і її дітей, також  говорив, що в Німеччині має проблеми з законом. Тому йому нічого втрачати і в тому випадку, якщо вона не погодиться, то вони будуть разом «на тому світі».  Після чого тягав  за волосся та бив. Скільки часу це тривало, жінка на суді сказати не могла.

Суд дослідив всі покази і докази та визнав турка винним у незаконному позбавленні волі людини і призначив 4 роки позбавлення волі.

Також засуджений має заплатити потерпілій 15 600 гривень матеріальної шкоди та 30 000 гривень моральної шкоди.

Вирок протягом 30 днів може бути оскаржений в Апеляційному суді.

Читайте також:
У Городенківському районі водій мікроавтобуса збив велосипедиста (ФОТО)

Один коментар

  1. Де що неточно і неповно. З матеріалів досудового слідства чітко випливало, що це тероризм за ст. 147 КК, прокуратура, між іншим, підтримувала обвинувачення за частиною 1 цієї статті, тобто, саме по ній і був обвинувальний акт, проте мав би бути по частині 2, однак досудове слідство недопрацювало – не призначило експертизи потерпілій щодо наслідків для неї вчиненого злочину… а злочин потягнув для потерпілої ушкодження здоров’я, яке за висновком експертизи могло б визначатися як тяжке, проте цю експертизу не проведено, в т.ч. й за ухвалою судді (словом, суддя стала захищати тероризм)… воно й не дивно, бо турок в суді кричав, що його родичі кому треба заплатили, в т.ч. і судді і прокурору, щоби ті давали йому два роки як домовились…крім цього суд також не забезпечив законний переклад процесу, перекладач, яка не в переліку перекладачів, а так, можна сказати з вулиці, прямо таки заявила, що перекладає те, що вважає за потрібне…потерпіла просила її цивільний позов залишити без розгляду, що для будь-якого суду обов’язкове, проте не для судді, яка вдалась безпідставно захищати, а значить заохочувати тероризм, позов задовольнила, проте він на надто смішну суму і більш того по таких позовах про відшкодування шкоди, заподіяної терактом, первісним відповідачем є держава, а обвинувачений відповідає уже в порядку регресу…автор цього публічного опусу невідомо звідки взяв те, що турок володів телефоном потерпілої, навпаки, він узяв її саме в заручники і вимагав цього телефону, щоби по ньому визвонити та викликати дітей потерпілої, яких збирався вбити першими, а потому потерпілу, мотивуючи це тим, що вона винна в його видворенні з України в кінці січня на початку лютого 2018, втім, турок дійсно обрав спосіб захисту від обвинувачення, мотивуючи свій вчинок тим, що у нього нерозділена з потерпілою любов, проте це не було чимось іншим підтверджено крім його тверджень…так, турок зустрівся з потерпілою вліті 2017 десь на протязі двох год. в Івано-Франківську, в грудні 2017 до неї заїхав з братом, унаслідок чого вони, потерпіла і діти потерпілої поїхали на день в Буковель…після цього потерпілий заявив, що у нього вкрали документи і банківські картки, тому просив його приютити, щоби не замерз, прожив він у потерпілої з двадцятих чисел грудня 2017 по кінець січня 2018, зі слів потерпілої, тоді він розпорядився нею як річчю, фактично захопив в заручники, де кілька разів гвалтував на очах її дітей…лише тому, що дядько потерпілої, побачивши, що її не видно понад місяць в селі, завітав до місця її проживання, після цього на турка й викликав поліцію, яка обмежилася тим, що турка депортувала…втім, між іншим, потерпілу з заручників турка звільняв “Корд” (оперативне відео про це є в інтернеті)…тобто з усією очевидністю турок все таки скоїв злочин тероризму, тобто за положенням ст. 147 КК, а не злочин незаконного позбавлення волі, тобто за положденням ст. 146 КК, за що його і засуджено, однак завідомо незаконно…крім цього, зазначу, що потерпілою пред’явлено позов до держави, провадження по якому відкрито в Тлумацькому райсуді (підстава позову – недопуск до правосуддя в Городенківському райсуді в повному та необхідному обсязі, щоби отримати повне відшкодування шкоди, довести дійсний злочин засудженого турка, позаяк суддя Городенківського суду правосуддя не здійснювала, а захищала іменем України тероризм). Ось так то…

Додати коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*