п’ятниця , 22.11.2024

Житель Прикарпаття розповів студентам, як працює його механічне серце

Після перенесеного інфаркту чоловік відмовився від традиційної операції і погодився на трансплантацію донорського серця.

механічне серце

Нещодавно в Івано-Франківському національному медичному університеті в лекційній аудиторії №6 міської клінічної лікарні №1 відбулося чергове засідання гуртка з кардіології «Cor et Vasa» під керівництвом завідувача кафедри внутрішньої медицини №2 та медсестринства, доктора медичних наук, професора Нестора Середюка.

Студенти-члени гуртка, їх партнери та лікарі-інтерни мали унікальну можливість поспілкуватися з 54-річним пацієнтом Л., якому цьогоріч було імплантовано механічне серце в грудну клітку, повідомляє прес-служба ІФНМУ.

Пацієнт — мешканець села Бабче Богородчанського району. Чому ж йому потрібна була заміна свого власного серця? Про це гуртківцям докладно розповів професор Нестор Середюк і сам пацієнт.

Незважаючи на перенесений інфаркт міокарда у 2012 році, який потребував хірургічного втручання, чоловік відмовився від аорто-коронарного шунтування, внаслідок чого розвинулася серцева недостатність. Згодом було виставлено діагноз: «ІХС. Ішемічна кардіоміопатія. Кардіосклероз постінфарктний (Інфаркт передньо-септальних, верхівкових та бокових сегментів лівого шлуночка у 2012 р.)».

Спочатку пацієнтові було запропоновано пересадку донорського серця. Оббивавши пороги різних адміністрацій, пацієнт добився державного фінансування. Проте, цих коштів було недостатньо, та й сам пан Л. не сильно хотів донорського серця, оскільки розумів, що цитостатична терапія після трансплантації серця є досить дороговартісною і він не зможе забезпечувати себе такими препаратами.

Згодом, йому запропонували імплантацію механічного серця (пристрій для механічної підтримки лівого шлуночка) у м. Ченаї (Індія). Пацієнт погодився. Після 13-годинного перельоту разом із своєю дружиною він прибув до Індії. Операція відбулась влітку.

Зі слів пацієнта, вона тривала лише 21 хвилину. Фракція викиду лівого шлуночка на той момент була досить критичною: 12%. Пацієнтові було імплантовано грудний лівошлуночковий допоміжний пристрій «Heart Mate 3» або «кров’яну помпу».

Пристрій переймає насосну функцію ослабленого серця таким чином, що легені й тканини організму людини отримують збагачену киснем кров, якої вони так потребують. «Помпа» обладнана мобільним блоком живлення (Mobile Power Unit), силовим кабелем (MPU power cable) та достатньою кількістю резервних батарей. Змінювати батарейки у пристрої потрібно кожних 20 годин.

Пацієнт повинен пожиттєво застосовувати антикоагулянтну терапію з метою антикоагуляції та не допускати значення Міжнародного нормалізаційного індексу (МНІ) за межами 2,5-3,5.

Пацієнт приймає непрямий антикоагулянт, який є аналогом відомого антикоагулянта варфарину. Цікаво, що за словами самого пацієнта, тепер його серце має власну мелодію, яка в багатьох людей вона асоціюється зі звуком космічного корабля.

«Як бачимо, діагноз постінфарктної ішемічної кардіоміопатії – не вирок, — підсумовує професор Нестор Середюк. — Життя з імплантованим механічним серцем продовжується. То ж нехай ваші серця будуть сповнені доброти, любові, та, головне, надії на світле майбутнє!»