понеділок , 16.12.2019

Земля і заробітчани – два “З”, які врятують українську економіку

Світовий банк назвав драйверів зростання української економіки

жнива в Україні

З квітня цього року українська економіка пришвидшила зростання. Це відбулося завдяки високому врожаю та більшому внутрішньому попиту. Натомість у промисловості та інвестиціях росту немає, тоді як перекази від українських трудових мігрантів зросли на 12%, пише BBC news Україна.

Що добре?

Якщо у першому кварталі цього року українська економіка зросла на 2,5%, то у другому показник був значно вищим – 4,6%, а у третьому – 4,2%.

Абстрактні цифри зростання ВВП конвертуються у зменшення бідності. За словами голови представництва Світового банку в Україні Сату Кахконен, якщо на піку економічної кризи у 2015 році за межею бідності були близько 27% українців, то нині таких майже удвічі менше – 14,5%.

У Світовому банку кажуть, що цього року економіка росте завдяки ранньому та високому врожаю – рекордному другий рік поспіль, а також завдяки зростанню у галузях, що залежать від внутрішнього попиту, – у торгівлі, фінансах і транспорті.

Ці галузі зростають тоді, коли зростають доходи населення – пенсії, заробітні плати.

Частково до цього додалися соціальні виплати напередодні президентських виборів.

Але основною причиною, вважають у Світовому банку, стало “зростання оплати праці в приватному секторі” під тиском трудової міграції.

Українські роботодавці, налякані відтоком робочої сили, поки що ідуть на підвищення зарплат. Зокрема, реальна зарплатня в Україні зросла на майже 10% від початку року.

Проте трудова міграція все одно зростає. Від січня до вересня українські заробітчани перерахували додому на 12% більше, ніж за той самий період минулого року.

робота за кордоном

Проте українські трудові мігранти – не лише борці із бідністю в Україні. Саме від них, а не від інвесторів, до країни надходить значна частка твердої валюти. І саме вони своїми переказами додому допомагають закривати дефіцит українського рахунку, в якому імпорт перевищує експорт.

Водночас іноземні інвестори поки що вкладають переважно у державні цінні папери, – їх приваблюють високі ставки. Прямі іноземні інвестиції від початку року складають лише 0,6% від ВВП.

Що погано?

“Провисають” – і вже досить тривалий час – капітальні інвестиції (найнижчі за два роки) та промисловість (виробництво навіть скоротилося).

Щоб економіка країни була міцною, а доходи громадян – на пристойному рівні, “для України важливо зростати на більше, ніж 4% не два квартали, і не два роки, але впродовж періоду не менше 30 років”, – каже провідний економіст Світового банку у справах України Фарук Кхан.

“Для пришвидшення росту економіки Україні потрібні більші інвестиції і вища продуктивність”, – вважає експерт Світового банку.

Що робити?

Якщо уряд зможе виконати амбітну програму реформ, українська економіка зростатиме швидше, – до 3,7% у 2020 і до 4% у 2021 – кажуть у Світовому банку.

Водночас навіть оптимістичні оцінки експертів банку є дещо меншими, ніж озвучував прем’єр-міністр Олексій Гончарук, який каже, що у наступні 5 років українська економіка може зрости на 40%.

Щоб досягти темпів зростання, про які каже Світовий банк, Україні треба здійснити низку амбітних реформ.

У першу чергу – таки відкрити ринок землі, що, за розрахунками експертів банку, може додати 0,5-1,5% до українського ВВП у найближчі роки.

Для цього треба:

  1. Не лише остаточно ухвалити закон про ринок землі, але й інші – необхідні, щоб цей ринок від початку працював правильно, – від прозорого земельного кадастру до запобігання шахрайству із землею та рейдерству.
  2. Залучити інвесторів.
  3. Продовжити реформу банківського сектора, цього разу почистивши державні банки, – а вони представляють левову частку банківського бізнесу в Україні, – від безнадійних позик, так званих “непрацюючих кредитів”.

І все це одночасно із збереженням фінансової та монетарної стабільності, – тобто, без збільшення дефіциту бюджету, з виплатою боргів, низькою інфляцією та міцним курсом гривні.

При цьому, як зазначають у Світовому банку, українському урядові варто звертати увагу ще й на потенційні ризики наступного року: падіння цін на традиційний український експорт – метал та зерно, а також можливу втрату доходів від транзиту російського газу територією України.

Додати коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*