Пенсійне питання: чи вистачить у бюджеті грошей до кінця року

Експерти кажуть, що наразі ситуація не критична, але Україні як повітря потрібне відчутне зростання економіки

Пенсійний фонд все більше тоне в боргах. За перші чотири місяці 2019-го фактичні витрати Пенсійного фонду перевищили планові на 8,9 млрд грн.

Причина в тому, що березнева індексація пенсій і одноразові виплати в березні і квітні в бюджеті ПФУ не були передбачені.

Про це заявив голова Національної ради економічного розвитку і голова Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, передає газета “Сьогодні”.

“Це сталося через індексацію пенсій і виплати одноразової допомоги з пенсій, починаючи з весни. У березні, за даними Офісу з фінансового та економічного аналізу ВРУ, виник дефіцит ПФ в 4,8 млрд грн, а в квітні вже в 5,2 млрд грн. При цьому зростають як доходи власне самого пенсійного органу, так і витрати державного бюджету, який дотує солідарну пенсійну систему“, – написав він у Facebook.

Скільки грошей іде на пенсії

Спочатку бюджет Пенсійного фонду на 2019 рік, згідно з постановою Кабміну від 16 січня цього року, був затверджений в розмірі 397 млрд 734 млн 117,5 тис. грн. У лютому його видаткову частину скорегували до 408 млрд 314 млн 332,7 тис. грн. При цьому власні доходи Пенсійного фонду не змінилися. За підсумками року вони повинні становити 230 млрд 565 млн 339,6 тис. грн. Тобто всього 56% від розміру бюджету ПФУ. Гроші, що залишилися мають надійти з держбюджету, і це – фактичний розмір дефіциту Пенсійного фонду, зазначає експерт.

За даними Державної фіскальної служби, за 5 місяців цього року сума надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування становила 106,6 млрд грн. Тобто трохи менше половини від запланованого, що може свідчити про певне перевиконання плану зі зборів.

При цьому, за даними ПФУ, власні доходи Фонду за січень-травень становили 94,3 млрд грн, а з бюджету за 5 місяців на фінансування пенсійних виплат було отримано 87,2 млрд грн. У сумі виходить 181,5 млрд грн.

Протягом цього року зросла сума, яку Пенсійному фонду необхідно виплачувати щомісяця. Так, якщо в січні і лютому сума щомісячних виплат ПФУ становила приблизно по 31 млрд грн, то в березні і квітні – вже по 41 млрд грн.

У травні, коли припинилися додаткові виплати, загальна сума виплат знизилася до 36,3 млрд. А в червні, як йдеться в повідомленні ПФУ, як пенсії виплатять 34 млрд грн.

Якщо навіть сума залишиться такою до кінця року, це означає, необхідність у фінансуванні ПФУ за рік становитиме понад 420 млрд грн, тобто закладених в бюджеті 408 млрд явно не вистачить. Однак з вересня заплановано збільшити витрати на виплату пенсій ще на 2,5 млрд грн, нагадує Олексій Дорошенко, тож бюджет однозначно доведеться коригувати.

Є й позитив

Інтерес до “пенсійної” темі Олексій Дорошенко пояснює прагненням вивчити купівельну спроможність всіх категорій населення.

“Ми стали збирати інформацію щодо Пенсійного фонду, щоб розуміти купівельну спроможність. Якщо щодо середньої зарплати і т.д. ми мали всі необхідні дані, то щодо пенсіонерів у нас даних не було”, – сказав він в коментарі сайту “Сьогодні”.

І на сьогодні незаплановане зростання пенсій приносить і позитивні результати.

“Пенсіонери повинні бути вдячні президентським виборам. Не було б виборів – не було б жодної індексації пенсій і разової виплати в березні і квітні. Це, звісно, дестабілізувало державний бюджет, тому що ці витрати не були закладені. А оскільки курс гривні зміцнюється, це означає, що гроші, які потрібно докласти для виплати пенсій, ми повинні займати.

Однак в даному випадку ми підвищуємо купівельну спроможність, і це трохи оживляє внутрішній ринок, що, в принципі, добре. Причому в першому півріччі зростання купівельної спроможності у пенсіонерів було вище, ніж у працюючих”, – говорить Олексій Дорошенко.

Чи вистачить грошей?

Експерти вважають, що, незважаючи на зростання пенсійних витрат, ситуацію не можна назвати критичною.

“Ми прогнозували річний дефіцит Пенсійного фонду десь 160 млрд грн, а насправді він виходить навіть трошки менше. Але це за даними чотирьох місяців, дані по півріччю і за підсумками 9 місяців можуть бути гірше”, – говорить Олексій Дорошенко.

Економічний експерт, президент інвестиційної групи “Універ” Тарас Козак також вважає, що наразі йдеться про порівняно невеликі суми “перевитрати”.

“8-9 млрд перевищення плану, коли річний бюджет Пенсійного фонду – понад 400 млрд грн – це не критично. Це 2%. Чимало, але не критично. Витрати зросли через виплати в березні і квітні. Але більше таких дірок не планується. Тому не можна сказати, що якщо за 4 місяці перевищення становило 9 млрд, то за рік буде 27. Це буде некоректно. Про те, що буде діра, було відомо ще на початку року, ми говорили, що ці витрати не забезпечені засобами. Тепер отримали результат”, – говорить Тарас Козак.

Джерела фінансування, на його думку, знайти можна. Наприклад, цього року НБУ може перерахувати до бюджету більше грошей, ніж планувалося, у зв’язку з тим, що минулого року прибуток банківського сектора перевершив очікування. Крім того, Україна продовжує успішно розміщувати державні облігації.

“Держбюджет сьогодні більш-менш в нормальному становищі, я думаю, що він буде виконаний і жодних проблем зі своєчасним отриманням пенсій не буде. Тим більше, скоро парламентські вибори, і, зрозуміло, всі намагатимуться, щоб не було жодних хвилювань, тому що це зараз нікому не потрібні”, – говорить експерт.

Водночас Олексій Дорошенко вважає, що “боротися відразу на всіх фронтах” – віддавати зовнішні запозичення і при цьому збільшувати виплати пенсій – Україні буде вкрай важко.

“Розміри виплат становлять 5,5 млрд доларів – на підтримку чинної пенсійної системи і 15,7 млрд дол. – на виплати за зовнішніми боргами. Ці цифри, чесно кажучи, порівнянні між собою і кусаються. Україні, як повітря, необхідно збільшувати темп зростання економіки, щоб виплачувати зовнішні позики і пенсії одночасно”, – говорить експерт.

Що скаже МВФ?

Не допустити зростання соціальних виплат – це була вимога МВФ, співпраця з яким фактично призупинена до закінчення виборів Ради і формування нового уряду. Чи не стане невиконання цієї умови причиною для відстрочки переговорів щодо кредиту?

Адже 2019 рік – час пікових виплат за зовнішніми запозиченнями, і експерти не раз говорили, що без допомоги міжнародних кредиторів українській економіці буде важко впоратися з таким навантаженням.

“Зараз вже йдеться про нову програму співпраці з МВФ. І зрозуміло, що питання обговорюватиметься вже з абсолютно новими людьми. Тому що у нас новий президент, буде нова Верховна Рада, новий уряд.

А до нового уряду при новому президенті у МВФ не може бути претензій, бо не вони робили ці популістські кроки. Тому я не думаю, що це матиме якісь серйозні наслідки при укладенні нової угоди з МВФ”, – вважає Тарас Козак.

Читайте також:
Перерахунок пенсій: кому і скільки додадуть 1 липня