Де український вчитель заробляє 520 гривень на годину — цікаві факти про життя у В’єтнамі

Одеситка Олена Неживенко рік живе у місті Хешмін у В’єтнамі, тут викладає англійську.

Каже, європейцям у цій країні легко облаштуватися. Про це пише gazeta.ua.

“Найпоширеніша вакансія серед європейської та американської молоді – вчитель англійської. Середня зарплата не для носія починається від $17 в годину. Але шукати роботу треба не по резюме, а на особистих інтерв’ю. Хочеш у школу, йдеш туди і питаєш про роботу.

Щоб стати вчителем мені вистачило 5 хвилин співбесіди, на яких мені задали кілька основних питань і чи зможу приступити до роботи швидко. Моя зарплата $20 на годину, тобто 520 гривень”, – каже Олена.

Середня зарплата для іноземця від 1500 доларів, при цьому можна працювати ким завгодно, починаючи від кухаря, закінчуючи менеджером найвищої ланки.

“У Вєтнамі дуже проста візова політика. Щоб отримати візу потрібно зарання оформити лист- запрошення на 1-3 місяці, яке коштує від 6 до 15 доларів і по прильоту оплатити візовий збір 25-50 доларів відповідно для одноразової чи мультивізи”, – каже Олена.

У В’єтнамі дуже багато курортів і різноманітних видів водного спорту: сьорфінг, сьорфінг з веслом і дайвінг.

“Тут прекрасна погода. І, хоча з травня по жовтень ідуть дощі, це не заважає. Вони короткочасні”, – каже Олена.

Двокімнатна квартира обійдеться у 250 доларів. Житло шукають через агентів, які є в групах у соцмережі.

“Ціна на житло залежить від району. Якщо це район де проживають іноземці — дорожче, якщо район для місцевих — дешевше. Коливається від 220 до тисячі доларів, – пояснює. – У вуличних кіосках можна купити дешеву їжу за долар- півтора. Це щось на зразок нашої шаурми, де багато зелені і м’яса. Але там вона якісна. Поїсти в кафе обійдеться у 3-4 долари. Обід у ресторані — 30 доларів.

В магазинах багато готової їжі. Наприклад, лапша з м’ясом. Купити її і розігріти дешевше, ніж взяти продукти і зготувати. Тому я розлінилася і не готую зовсім”, – каже Олена.

Найбільше Олена сумує за хлібом і борщем. Хліб тут солодкий. Єдине виключення — французькі багети, в які не додають цукру.