У пошуках жінок за тисячі кілометрів до України приїздять сотні чоловіків з Китаю.
Бізнесмен з Китаю Лі Цай (ім’я змінено), шукаючи дружину, сходив на 80 побачень у себе вдома, але всі вони закінчилися нічим. Свою наречену 29-річний мешканець східнокитайської провінції Цзянсу зустрів аж в Україні.
19-річна Анастасія вже переїхала до Китаю, вчить китайську і готується до шлюбу, пише ВВС-Україна.
Історія пана Цая – не рідкість. І хоча кількість таких україно-китайських пар порахувати важко, про дедалі більший інтерес китайських чоловіків до жінок з далекої для них України говорять у шлюбних агенціях і в Україні, і в Китаї.
Чим українські жінки приваблюють чоловіків з Китаю, чому китайці шукають пару так далеко та як в Китаї ставляться до українок, з’ясовували кореспонденти ВВС в Україні та в Китаї.
Китай потребує жінок
Співвідношення чоловіків і жінок у Китаї нерівномірне через багаторічну політику однієї дитини в сім’ї. Часто в Китаї батьки віддавали перевагу хлопчикам, а коли дізнавалися, що народиться дівчинка, робили аборт.
Як наслідок, за оцінками китайських вчених, до 2020 року самотніх чоловіків у Китаї буде на 30 млн більше, ніж жінок, які шукають собі пару.
Поки бідніші чоловіки з сільських районів намагаються знайти собі жінок у сусідньому В’єтнамі, багатші китайці, які можуть собі це дозволити, подорожують за дружинами на Захід.
“Це ознака статусу, того, що вони можуть собі це дозволити. Раніше серед китайців не були поширені міжрасові шлюби. Частіше західні чоловіки одружувалися з китаянками. Проте зараз китайські чоловіки мають більше влади і грошей”, – розповідає Сенді Ту, викладачка Гонконгського баптистського університету, яка досліджує шлюби в Китаї.
За її словами, мати поруч “високу блондинку” нині у Китаї вважається “престижним”.
Історія Макса Мея
Пан Цай, бізнес якого пов’язаний з нерухомістю, а щорічний дохід складає близько 150 млн доларів, за пошуки нареченої в Україні заплатив близько 45 тис. доларів.
Саме стільки коштувало його річне членство у клубі знайомств Ulove.cn, який в Україні організував інший китайський бізнесмен – Макс Мей.
Він живе у Харкові, влаштовує поїздки китайців до України, їхні побачення з українськими жінками і дає поради, як завоювати їхні серця.
Пан Цай чотири рази приїздив до України і мав кілька побачень тут, поки не зустрів свою наречену.
Для чоловіків річне членство в клубі пана Мея коштує до 145 тис. доларів, для жінок – 15 доларів.
Шоколадні фонтани, шампанське й жінки у вечірніх сукнях, які спускаються сходами маєтку, посміхаються, танцюють і спілкуються з чоловіками – так на відео виглядають вечірки клубу, де китайці знайомляться з українками. Відео таких вечорів пан Мей розміщує в китайських соцмережах.
Власне, соцмережі стали найкращою рекламою для дейтинг-бізнесу пана Мея. Наприклад, фото і відео його власної дружини українки Даші, подекуди дуже відверті, привернули увагу багатьох китайських чоловіків.
Користувачі запитували його, як він зустрів “таку красуню” і чи може допомогти у цьому іншим. В результаті Макс Мей має мільйон підписників у китайській соцмережі Weibo і десятки тисяч переглядів відео на YouTube.
За два роки існування клуб пана Мея організував десятки поїздок китайських чоловіків до України, в результаті було створено 40 пар. Їхні фото розміщені на сайті клубу. Щоправда, обличчя чоловіків на них зафарбовані. У клубі кажуть, що оберігають приватність клієнтів.
У соцмережах і китайських ЗМІ часом лунають звинувачення на адресу Макса Мея в сутенерстві і у тому, що він допомагає багатим китайським чоловікам використати українських жінок, які лише прагнуть кращого життя.
38-річний бізнесмен навідріз відмовився спілкуватися з журналістами ВВС News Україна, проте поговорив з нашими китайськими колегами. У інтерв’ю звинувачення у сутенерстві він відкинув і запевнив, що клієнти його клубу шукають собі пару за покликом серця.
Разом з тим, він розповідає, що нікому не дає гарантії, що справа закінчиться весіллям, а які стосунки складуються між клієнтами далі, у клубі теж не знають. Тож невідомо, які з цих 40 україно-китайських пар одружилися.
Чому саме українки?
Але чому китайці їдуть шукати жінок саме до України і як сприймають українських жінок у китайському суспільстві?
“На вулиці, в метро і в магазині підходять і кажуть – яка ж ти гарна, просять зробити фото, навіть якщо я зовсім без макіяжу”, – так розповідає про свій досвід життя у китайському регіоні Макао українка Анна Іванова.
26-річна жінка, родом з Полтавщини, близько року працює у компанії Melko.
Про надзвичайну увагу до себе ВВС News Україна розповіли й кілька інших українок, які живуть і працюють у Китаї.
“Українки – це красиві дівчата, яким не потрібно платити гроші за шлюб, які будуть любити і поважати та вдома прибирати. І які дуже раді вибратися з України”. З таким ставленням до українок стикалася Олександра, яка провела чотири роки у Шанхаї.
На сайті свого клубу Мей закликає китайських чоловіків спробувати знайти своє “справжнє кохання” саме в Україні, наголошуючи: йому самому під час одруження не довелося платити родині нареченої ані копійки, більше того – він навіть жив з її родичами.
У Китаї ж заведено, що під час укладання шлюбу чоловік платить родині нареченої певну суму і повинен мати житло для майбутньої родини.
Успіх Мея у Китайських соцмережах і добре налагоджена ним організація поїздок може бути однією з причин, чому китайці приїздять знайомитися саме до України, вважає репортерка китайської служби ВВС Яшан Джоу з Гонконга.
За її словами, у Китаї українських жінок дійсно вважають дуже привабливими, хоча, зазначає журналістка, існують і упередження через стереотипи про задіяність українок у проституції.
А от блогерка і мандрівниця Катерина Ванг, яка два роки мешкає та працює у китайському місті Циндао, популярність українок у Китаї називає міфом.
“Іноземна жінка – це більше для розваги. Для китайця шлюб – це важливе рішення у житті. Любові тут набагато менше, ніж у нас… Китайці переважно одружуються з китаянками, а більшість шлюбів укладається як договір між родинами…
Тому, якщо це українка, то має бути якась дуже серйозна причина для шлюбу – соціальний статус, зовнішність, молодість”, – вважає пані Ванг.
Шлюби з китайцями. Скільки їх?
Українці дедалі частіше беруть шлюб з іноземцями, і це – ознака часу, визнає науковець Людмила Слюсар з Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи.
Вона наводить таку статистику: якщо 2002 року таких шлюбів було 10 тис., то 2017-го вже 14 тис. громадян України побралися з іноземцями. Втім це – лише 6% від кількості всіх шлюбів у країні.
Причинами пані Слюсар називає глобалізацію і зокрема те, що українці стали більше подорожувати світом, а іноземці частіше приїздять сюди.
“Тенденція одружуватися з іноземцями є, бо стало більше можливостей для знайомств”, – вважає сімейний психолог Світлана Паніна.
За її словами, часом за бажанням вийти заміж за іноземця стоїть базова потреба у безпеці.
“Українки просто шукають кращого життя, у Китаї зараз економічне піднесення, деякі українки змінюють звички, культуру і переїжджають. Я знаю як щасливі, так і складні такі випадки”, – зазначає Світлана Паніна.
І хоча зараз кількість шлюбів українок з китайцями залишається невисокою, тенденція очевидна: ця цифра швидко зростає.
За даними Інституту демографії, у 2002 році було 28 таких шлюбів, а у 2017 році громадяни України і Китаю уклали вже 90 шлюбів.
У більшості випадків це шлюби між українськими жінками і китайськими чоловіками, кажуть соціологи.
Проте мова йде лише про зареєстровані в Україні шлюби, а скільки їх було в Китаї або в інших країнах – невідомо.
У 2017 році в Китаї одружилися близько 11 млн пар, в Україні – 250 тис.
Як українки сприймають китайських чоловіків?
Про те, що китайці дедалі частіше шукають наречених в Україні, говорять і в шлюбних агенціях. Але як українки ставляться до китайців?
Наталя Коваль, власниця шлюбного агентства Marriаge by Natali, яке працює в Україні понад 20 років, нещодавно мала справу з двома агенціями з Китаю, для яких підбирали анкети українок.
Жінка розповідає, що, з її досвіду, українки обережно ставляться до знайомств з китайцями:
“Ставлення до чоловіків з Далекого Сходу дуже обережне через різницю у менталітеті, у них немає спільних тем. До китайців наші дівчата часом ставляться зверхньо, є навіть деякі прояви расизму”.
Наталя Коваль розповідає про 40-річного бізнесмена з Китаю, зустрічі якого з українками поки що так і не дали бажаного для нього результату. Його пошуки тривають.
“У китайців завищені очікування до дівчат – щоб була з характером матері Терези і зовнішністю моделі. Щоб нікуди не ходила і народжувала дітей”, – так описує пані Коваль вимоги, які, на її думку, висувають клієнти з Китаю до українок.
Про побоювання українок знайомитись з громадянами із азіатських країн розповідає власниця ще однієї української шлюбної агенції Анна Черненко.
Її компанія Annabel Matchmaking працює у Києві понад 16 років. Завдяки такому посередництву щороку знайомляться десятки чоловіків і жінок, які залишають тут свої анкети. За рік у агенції мають в середньому п’ять весіль. Проте шлюбів з громадянами Китаю останнім часом не було.
“Справа не в країні, а в тому, щоб знайти свою людину. Але для наших дівчат серед іноземців найбільше цікавою є Європа – німці , швейцарці, іспанці”, – каже пані Черненко.
В агенціях розповідають, що іноді, коли хтось із китайських чоловіків одружується з українкою, його друзі теж звертають свою увагу на цю країну.
Тим часом, 31-річна Ольга (ім’я змінено), бухгалтер з Києва, розповіла свою україно-китайську історію кохання.
З чоловіком на ім’я Вей вона познайомилася через агенцію Marriаge by Natali. Спочатку вони мали тривалі розмови через Skype і WhatsApp, потім – зустрічі в Україні, куди Вей приїздив знайомитися з родичами Ольги, а вона їздила до Австралії, де він зараз працює.
“Важливо відчувати, що людина – моя, а якої вона національності – не має значення. Якщо комфортно, є спільні цілі, є почуття – це головне”, – розповідає жінка.
Різниця культур у їхньому спілкуванні майже не відчувається, додає вона. “Вони їдять паличками, а ми – виделками. Ось і вся різниця”. Цього року у них заплановане весілля.
У 2019 мають одружитися і пан Цай з Анастастією.