п’ятниця , 29.03.2024

99-річний лікар досі консультує пацієнтів, вчить студентів та ходить на роботу пішки

Максим Дудченко з Полтави свій робочий день в обласній лікарні розпочинає рівно о дев’ятій ‘ із традиційного обходу пацієнтів.

Напам’ять знає історію хвороби чи не кожного, кого лікує, пише газета “Експрес”.

“Незважаючи на поважний вік та великий досвід роботи, Максим Андрійович невтомно вчиться, — каже Олександр Савченко, завідувач кардіологічного відділення обласної лікарні. — Постійно в курсі нових досягнень медицини, ділиться своїми набутками з молодшими колегами”.

Лікувати Максим Дудченко починав у далекому 1943 році. Випускника Ленінградської військово-медичної академії, що пережив блокадні дні, скерували на Воронезький фронт. Був батальйонним, бригадним, дивізійним лікарем. Після війни продовжив навчання на командно-медичному факультеті академії. Згодом керував лікувальним відділенням і науково-експериментальною лабораторією Трускавецького військового санаторію. Далі був завідувачем кафедри Актюбинського медичного інституту в Казахстані.

Із 1974 року працює у Полтаві. У медичному інституті заснував кафедру внутрішніх хвороб, яку очолював десятиліттями. Захистив докторську дисертацію, має вчений ступінь професора. Автор понад трьох сотень наукових та навчально-методичних робіт, які присвячені хворобам нирок, серцево-судинної системи та печінки.

Ми поцікавилися у Максима Дудченка, в чому секрет його довголіття.

“Генетичний фактор та оптимізм у житті — ось основні чинники, — каже співрозмовник. — У моїй родині було багато довгожителів. Мама дожила до 97, сестра — до 94, а брат — до 90 років. Хоч я переніс три інфаркти, на здоров’я не скаржуся. Верхня межа артеріального тиску 110 — при нормі в моєму віці 140 міліметрів. Понижений тиск — теж один з факторів мого довголіття. Сили та натхнення черпаю у праці. Енергією заряджаюся від студентів”.

У професора — чіткий розпорядок дня, якого він суворо дотримується. Прокидається о шостій ранку. Робить зарядку. Лягає спати о 23-й годині.

Щодня ходить на роботу пішки: два з половиною кілометри долає за півгодини. У вільний час пише книжки. Нещодавно здав дві у видавництво, тепер готує навчальний посібник для студентів на півтисячі сторінок.

До слова, його син та онук стали докторами медичних наук, онучка викладає у медичному коледжі, а правнучка навчається у стоматологічний академії.

Автор: Микола ЗАВЕРУХА