Дівчина з Прикарпаття розповіла про особливості життя у Туреччині

Літаки замість потягів та шалені ціни на алкоголь: чим дивує українців життя в Туреччині

Вікторія Ядощук із міста Калуш Івано-Франківської області три роки тому переїхала в Туреччину, мешкає в Стамбулі. Про переїзд та особливості життя в країні вона розповіла Gazeta.ua.

“Я закінчила Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу по спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”. Але не могла знайти роботу в Україні.

Тому звернулася в організацію для студентів і випускників “Айсек”, де допомагають знайти професійні стажування закордоном. Оформляють всі документи, медичне страхування і дають безкоштовне житло від компанії”, – розповідає Вікторія Ядощук.

За словами дівчини, квитки і візу потрібно оплачувати самостійно. Тому обрала Туреччину. Адже туди, у порівнянні з країнами Азії, віза коштувала недорого – 70 євро. Вартість квитка в одну сторону – від 3 тисяч гривень.

“Одразу після захисту диплому поїхала провінцію Хатай викладати англійську на мовних курсах. Стажування тривало рік. Мене поселили в трикімнатну квартиру разом з українкою і дівчиною з Тунісу. Умови – трохи кращі, ніж в гуртожитку. Зате були необхідні меблі і техніка, – каже дівчина. – Через рік, коли закінчився контракт, знайшла іншу роботу і переїхала у Стамбул. Житло шукала через мобільний додаток. Орендувала квартиру у районі для середнього класу. Тут прийнято укладати контракт, за яким рахунки на комунальні послуги приходять на ім’я квартиранта”.

Пересуватися у Стамбулі можна на метро, автобусах, паромах, підводному метро та громадських автобусах. Щоб користуватися будь-яким видом транспорту, купують спеціальну картку, яка коштує 43 гривні. Її потрібно поповнювати. Також можна купити місячний абонемент за 1,4 тис. гривень

“Найшвидший спосіб пересування – метро. Поїздка обходиться в 18 гривень. Така ж ціна на громадський автобус. Пароми коштують 51 гривню. Всередині країни люди подорожують літаками. Є ще автобуси, але ціна часто не відрізняється.

Квитки та розклади можна замовити через додатки на телефоні, або через свій банк. Незважаючи на зручний транспорт, я довго звикала до правил дорожнього руху. Водії їздять, як хочуть. Рідко зупиняються навіть на зелене світло. У перший рік на пішохідному переході мене збив автобус. Відбулася подряпинами і переляком”.

Порівняно із Україною не вистачає живих концертів, фестивалів і театрів, каже Вікторія. Жителі Стамбулу ходять в паби і слухають місцевий фольклор. Похід у бар починається від 370 гривень. Це ціна за пиво та закуску.

“Приємно вразила їжа. У ресторані національна страва “кебаб” коштує 20 лір. Це 150 гривень. Коли перший раз замовила його в ресторані, принесли додатково гарніри, салат, різні види хліба та чай. Почала казати офіціантові, що я цього не замовляла. Виявилося, це все іде разом із головною стравою. Окрім того, в будь-яких чергах – на пошті і навіть на ринку, пропонують чай та якусь булочку. Але, у порівнянні з Україною алкоголь дорожчий у 10 разів. Тому турки дуже люблять подорожувати до України, особливо до Львова”.