п’ятниця , 19.10.2018

Вийти заміж за турка: Ревнощі з гострими приправами

Рідне прізвище Мельничук зважилася змінити на заморське Гюнай і без довгих роздумів переїхала до коханого Турула на Кіпр. 

«Десь у глибині душі я завжди знала, що мій чоловік буде не українець. А мама не раз казала: «Аню, такого не буває, як ти собі вишукуєш – щоб і красивий, і розумний, і дбайливий. Може бути лише щось одне». Та я завжди інтуїтивно відчувала, що мій обранець буде красивий, розумний і дбайливий».

Я виходжу заміж!

Ще донедавна франківчанка Аня Мельничук працювала в бібліотеці медуніверситету, ініціювала різні соціальні проекти і навіть планувала виграти грант на створення бібліотеки своєї мрії – надсучасної і цікавої. Та якось серед зими дівчина вирішила взяти відпустку, аби поїхати до турецького міста Ізмір за програмою міжнародної молодіжної організації AIESEC. Там Аня на безкоштовній основі мешкала в місцевій сім’ї.

Доленосне знайомство відбулося за тиждень перед від’їздом додому. Турул також брав участь у програмі AIESEC і приймав у себе хлопця з Індонезії, який і запросив Аню та інших інтернаціональних знайомих до свого тимчасового дому. Того вечора Турул і Аня ніяк не могли нагомонітися.

Вже наприкінці тижня хлопець познайомив українку зі своїми батьками, а в Туреччині це не абищо. На щастя, дівчина мала в своєму запасі українські цукерки, намисто і навіть прапор, тож завітала з національним гостинцем.

«Турулу сподобалося, що я дуже амбітна, бо він такий самий, – усміхається Аня. – А ще він сказав, що я не така, як інші. В туркень трохи інший менталітет, для них у пріоритеті – вийти заміж. Вони більше турбуються про домашній затишок, аніж дбають про кар’єрний ріст. Звісно, ми не можемо говорити це про всіх, але точно йдеться про більшість».

Незабаром дівчина отримала запрошення на участь у навчальній програмі обміну від EVS-ERASMUS – на рік до Польщі як волонтер у великому науковому центрі. Вона звільнилася з роботи й поїхала. А Турул тим часом подався на Кіпр вчитися в аспірантурі й працювати. Оскільки він відмінник, то ще й єдиний у групі має стипендію.

Відстань ще більше розпалила почуття між ними обома. Зрештою Аня таки зважилася на кардинальний крок – розірвала контракт, залишивши участь у програмі, й полетіла до коханого на Кіпр. Точніше, остаточно переїхала. «Аню, ти добре подумала? – запитували її організатори навчальної програми. – Бо ж має бути дійсно поважна причина». – «Причина більш, ніж поважна – я виходжу заміж!»

Зараз на Кіпрі, потім до Туреччини

«До Турула в мене не було справді серйозних стосунків, – зізнається Аня. – А він сподобався мені з першого погляду. В чоловіках завжди шукала ніби покращену версію себе. Турул саме такий».

Турок зруйнував усі стереотипи про місцевих чоловіків: він проти того, аби дружина сиділа вдома і не працювала, натомість постійно мотивує Аню удосконалюватися і вчитися.

Дівчина послухалася поради і також розпочала навчання на Кіпрі на факультеті комунікації та медіа. Теж має стипендію, до того ж вона ще й перша українка, яка навчатиметься в докторантурі у місцевому університеті.

У майбутньому пара планує переїхати в Туреччину, хоча, можливо, і кудись в Європу, а наразі на Кіпрі вони орендують квартиру. Турул нещодавно влаштувався на нову роботу – маркетологом у торговому центрі. Аня теж планує піти на роботу, але навчання забирає левову частину часу.

Окрім основних занять у виші, дівчина відвідує курси англійської. В університеті дають дуже багато домашніх завдань. Списувати суворо заборонено – якщо побачать, одразу виганяють із навчального закладу.

Розлучення – неприпустиме

Аня каже, що готова прийняти мусульманство. Хоча для Турула це не є принциповим. Він походить із доволі ліберальної сім’ї. Мама і сестра не покривають голову. Турул і сестра мають татуювання. «Приймаючи мусульманство, я не вважаю, що міняю чи зраджую свою віру, – переконана франківчанка. – Бог єдиний, просто має різні імена. Будь-яка релігія лише показує напрямок до Всевишнього».

У Туреччині багато хто й досі вважає, що жінці негоже самій гуляти по вулиці й тим паче говорити з кимось незнайомим. Місцеві чоловіки дуже ревниві, здається, це їхня генетична особливість.

Роль жінки – дбати про домашній затишок, а завдання чоловіка – забезпечувати сім’ю. Також Аня розвіює міф, що турки мають по кілька офіційних дружин. «Таке було ще за Османської імперії, – сміється дівчина. – Якщо турок дійсно хоче мати більш, ніж одну благовірну, то він повинен бути дуже заможним, аби змогти їх утримувати належним чином».

Розлучення в Туреччині – вкрай небажане і навіть вважається поганою прикметою.

До речі, в цій країні, якщо під час знайомства з батьками нареченого обраниця не сподобалася, вони про це неодмінно скажуть їй просто у вічі.

«Ось, до прикладу, один турецький друг розповідав, що знайомив свою кохану дівчину-росіянку з батьками, – пригадує Аня. – Був закоханий по вуха. Однак консервативним батькам вона не сподобалася, і турок категорично заявив, що не перечитиме батьківській волі».

Сім’я тут дуже важлива. Якщо переглянути сторінки турків у соцмережі, то знайдете там купу родинних фото: з батьками, бабусями-дідусями, тітками-дядьками, братами-сестрами…

Певно, не новина, що про українських і російських жінок не дуже доброї думки в Туреччині. Принаймні Турул розповідає, що існує такий стереотип. «Коли під час знайомства кажу, що я з України, нерідко відчуваю на собі нотки неупередженого ставлення, – говорить Аня. – Потім уже балакаємо і все стає на свої місця».

Багато туркень трохи гладкі, бо, як розповідає франківчанка, полюбляють ситно поїсти. Але місцевих панянок це не особливо обходить. Зазвичай вони використовують яскравий макіяж і одягаються доволі демократично, навіть можна зустріти жінок у короткій сукні. І за таке їх ніхто не осуджує. Принаймні такі порядки в Ізмірі – на батьківщині Турула.

Найскладніше – мова

Турки люблять ходити одне до одного в гості або в ресторан – за чашкою кави теревенити про сім’ю, дітей… «Вони дійсно люблять дуже багато говорити про все на світі, – усміхається франківчанка. – А ще обожнюють танцювати. Причому всі!»

Святкування весілля відбувається помпезно. Запрошують у середньому півтисячі гостей. Кожна сім’я дарує молодятам гроші або золото.

Аня привнесла у свою інтернаціональну сім’ю і трохи українського. Наприклад, кухню. Турулу майже всі страви до вподоби, ось тільки борщ не любить – ні на смак, ні навіть на колір. Взагалі турки обожнюють рис і їдять його з будь-чим: картоплею, макаронами…

На сніданок обов’язково має бути яєчня з якимись овочами. І всі страви гострі. Щоправда, на Кіпрі овочі та фрукти імпортують з Туреччини, хоча лимони-апельсини тут ростуть на деревах просто посеред вулиць. «Вчора дорогою додому зірвала з дерева лимон, аби додати до чаю», – всміхається дівчина.

Однак найбільшою перешкодою в адаптації до Туреччини виявилася мова. Вона й справді доволі складна, як стверджує Аня. Проте, якщо хочеш знайти хорошу роботу, треба володіти турецькою.

Жінкам, які мріють одружитися з турком, Аня радить декотрі лайфхаки: панянок, які вміють не тільки бути жіночними і подати себе в суспільстві, а й готувати і виконувати домашню роботу, турецькі чоловіки дуже цінують і захоплюються ними. У їхньому розумінні саме такою має бути справжня жінка.

Джерело: Наталя МОСТОВА, “Галицький кореспондент”

 

Додати коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Free WordPress Themes - Download High-quality Templates