четвер , 18.04.2024

Рубали і далі рубають – під виглядом “санітарної вирубки” у Карпатах масово знищують здорові ліси (ВІДЕО)

Попри посилення відповідальності за незаконну вирубку лісів їх і далі безкарно нищать.

Фото Роберта Еріка

У Карпатах на Косівщині працівники національного природного парку під виглядом санітарної вирубки продовжують вирубувати здорові ліси. Сухостій та старі дерева залишають, а ріжуть усе живе.

На деревах, які мають рубатися, лісничі нацпарку “Гуцульщина” ставлять спеціальні мітки на початку року. Жодної ознаки, що ялиці та смереки хворі, не видно. Здорових помаркованих рослин у цьому лісі понад півсотні, йдеться у сюжеті Факти.ICTV.

“Ніяких ознак хворіб, ані трутовиків, ніяких інших пошкоджень”, – зауважує лісничий Косівського лісництва ДП “Кутське лісове господарство” Петро Пліхтяк.

Так на землях господарював національний природний парк у липні, коли ця територія повернулася до Пістинської ради, місцеві виявили – добротні дерева мали йти під зріз.

“Зараз, як ці дерева зрубають, тут буде екологічна проблема і поновлення вже буде неможливе”, – зазначає Петро Пліхтяк.

Така ситуація не лише на цій ділянці. В іншій частині села півсотні гектарів теж “підчищені”: від лісу, який тут за документами мав рости, залишилася десята частина.

“На цій місцевості мало бути мінімум 250-300 здорових сироростучих дерев. Вони фактично і були”, – каже в.о. головного лісничого Косівського лісництва ДП “Кутське лісове господарство” Петро Іванишин.

Цьому лісу 150 років, і на цій території нині господарює національний парк. Зараз тут проводять так звану “санітарну вирубку”.

За словами лісничого Петра Пліхтяка, вантажними автомобілями заїжджають прямо у насадження, а коли машини буксують та не можуть виїхати, чіпляються лебідками за здорові дерева і пошкоджують кору, що в подальшому призводить до їх всихання.

Місцеві підрахували, що звідси вивезли вже понад 100 м куб. здорової деревини. Одне таке дерево може коштувати від 4,5 до 10 тисяч гривень. Тут понад чотири десятки зрізаних пнів, більшість – товсті. А якраз хворі рослини залишилися.

“Воно має ціну, а сухостійна деревина – не має. Якщо в державному лісовому господарстві кожне дерево чіповане, то тут є накладна, за якою можна вивезти енну кількість дерева”, – зазначає сільський голова Пістиня Тарас Бейсюк.

За три роки, відколи в Міністерстві екології звертають увагу на нищення лісів, електронний обіг їхні підлеглі в нацпарку так і не спромоглися запровадити. Жодного чіпування, жодного контролю. Ліс і далі продають за написаними вручну накладними.

“Ми ліс оберігаємо і дотримуємося належного санітарного стану в лісі. Щоб не запускати захаращення, розповсюдження хвороб, шкідників і так далі”, – переконує заступник директора НПП “Гуцульщина” Іван Копчук.

Вітровали та буреломи – головне та єдине виправдання у Нацпарку. Утім, наслідки такого “господарювання” не приховаєш – його видно навіть за десятки років. Сільська громада Пістиня звернулася до екоінспекції та облдержадміністрації з проханням вивчити діяльність національного парку.