У картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» 6 червня відкрили виставку «Галицькі церковні стародруки XVII-XX ст.», яка триватиме до 7 липня.
Експозиція була створена за результатами роботи пошуково-релігієзнавчого експедиційного загону працівників науково-освітнього відділу та відділу фондів Національного заповідника «Давній Галич», повідомляє «День».
Цю подію організатори приурочують одразу до двох дат – 1120 років від часу першої письмової згадки про Галич та 715 років з утворення Галицької митрополії.
Основу експозиції становлять церковно-богослужбові книги, ілюстровані ренесансними та бароковими гравюрами, авторства знаменитих майстрів-граверистів – монаха Іллі, монаха Дорофея, Василя Ушакевича, Єфстафія Завадовського, Йосифа та Адама Ґочемських. Серед них варто виділити найбільш важливі – Апостол 1639 року, Євангеліє 1644 року (видання Михайла Сльозки), Євангелії видавництва Львівського братства 1670, 1690 років та Почаївської лаври 1780 року. Також у колекції наявні цінні видання Києво-Печерської лаври, Унівської лаври і Перемишльської катедри.
«Ідея створити таку виставку виникла ще два роки тому під час експедиції храмами Галицького району. Тоді один зі священиків, о. Василь Заверач, передав на зберігання до заповідника два стародруки – Євангеліє 1670 р. і Євангеліє 1780 р. При детальному вивченні сакральних предметів на сторінках було виявлено дарчі написи початку XVIII і першої третини ХІХ ст. відповідно. При тому перший напис, як і сама книга, стосувалися церкви, яка вже не існує (Св. Богоявлення в Галичі на Залукві)», – розповідає кандидат історичних наук, завідувач науково-освітнього відділу Національного заповідника “Давній Галич” Андрій Стасюк.
Організатори зазначають, що виставка має подвійну мету. По-перше, вона покликана продемонструвати багатий культурний потенціал, схований від ока мирян, котрий інколи просто припадає пилом у храмах.
По-друге, стародруки мають також важливу історичну цінність, адже часто на полях трапляються дарчі записи, написи про історичні події, або ж навіть про врожаї і стихійні лиха.
Окремим аспектом для дослідників є гравюри на сторінках текстів: часом зображення може бути старшим за книгу на кілька десятиліть, а подекуди й на ціле століття.