У ботанічний заповідник на Вінниччині з’їжджаються тисячі туристів, аби помилуватися унікальною долиною ірисів площею понад 13 гектарів.
“Ще декілька років тому ці квіти були висотою до пояса, а тепер стали низькорослими, — розповідає Віктор Ольшевський, голова Снітківської сільської ради. — Ймовірно, це пов’язано зі стрімким потеплінням, відсутністю дощів та тим, що пересохла річка Караєць. Ірисам потрібен перезволожений грунт.
Крім того, вони потерпають від шкідника — оленки волохатої, яка виїдає пилок на тичинках. Використовувати інсектициди не можемо, адже це територія біологічного заповідника”.
За легендою, поява долини ірисів пов’язана з історією кохання козачки та кріпака, що випасав тут панське стадо. Хлопця віддали у рекрути.
Дівчина приходила в долину й гірко плакала. Від цих сліз і проросли жовті квіти — як символ розлуки між ними.
Селяни кажуть: якщо іриси не цвітуть, це попередження про негаразди.
Зокрема, таке траплялося перед Голодомором і в рік, коли розстріляли в’язнів єврейського гетто.
Джерело: “Експрес”.