четвер , 28.03.2024

Кому найбільше платять в Україні і кого цінують на ринку праці

З кожним роком збільшується відсоток внутрішніх трудових мігрантів.

В Україні дипломовані спеціалісти не завжди мають надвисокі прибутки, а дефіцит робітничих кадрів тисне на роботодавців, що змушує піднімати платню.

Як повідомляється у сюжеті ТСН.Тиждень, класним токарям і слюсарям найвищого розряду готові платити нині від 10 до 20 тисяч гривень.

Наразі узагальнений портрет безробітнього українця виглядає так: це чоловік від 45 років, з вищою освітою і більше 5 років стажу. Ця людина не претендує на посаду топ-менеджера, однак і на першу сходинку у кар’єрі не погодиться. Переважна частина зрілих кандидатів шукає себе на виробництві — інженери, технологи, водії.

«У нас перший за популярністю тренд — це виробництво. А виробництво полюбляє невеличкі містечка, де дешева оренда і є багато робітників, яких можна звозити з сіл, які поруч. Якщо один завод — це 3500 робітників, то у них один головняк — де знайти три тисячі робітників», — вважає експерт із працевлаштування Тетяна Пашкіна.

До ТОП-вакансій, які наразі потрібні на ринку праці, входять продавці, слюсарі, токарі, будівельники, зварювальники.

Один із заводів із виробництва електрообладнання для автомобілів має японське коріння, але пропиcався на Львівщині. У просторому залі розміром з футбольне поле кількадесят робітників працюють у білих халатах та рукавичках. Дисципліна залізна — на перекури часу немає.

Тут працюють не тільки місцеві, приїжджають і з інших областей, здебільшого з півдня та центру. Загалом все влаштовано так, аби працевлаштувати 6000 працівників. Але робочих рук поки не вистачає.

Втім, платити не дуже хочуть. І це ключова проблема. Сюди хоч і заманюють білою зарплатою, пільговим харчуванням і трансфером до роботи. Але на розмір суми у зарплатних відомостях вплинути не можуть, каже начальник відділу підбору персоналу Вікторія Кіт.

«У нас дуже багато вільних вакансій, якщо ми говоримо про операторів лінії зборки та монтажу автомобілів. Тисяча працівників нам ще потрібно», — сказала вона.

«У нас складаються такі ножиці: вгорі не можуть, а знизу не хочуть. Роботодавці хотіли б найняти таких людей, трошки зекономити на зарплатні, зробити не такий шоколадний соцпакет, як хоче суспільство і через це у нас виникає ситуація, коли у нас є одна велика зарплатна проблема», — додала Тетяна Пашкіна.

Ця одна велика зарплатна проблема може вилитися в справжню національну катастрофу, стверджують в Інституті демографії. Лариса Лісогор досліджує соціальні проблеми ринку праці і називає причини потенціального краху – виїзд найпродуктивніших молодих і освічених людей.

Спершу подивіться на різницю зарплат в резюме і в пропозиціях роботодавців в Україні: -20% не на користь пошукача. А за кордоном готові платити, тому про це мають задуматися працедавці.

«Китай та Індія зараз створюють умови: приїжджайте додому. Вам краще буде дома. Але ми вам створюємо такі умови, в яких ви будете працювати і отримувати не набагато менше, ніж там», — сказала Лісогор.

Лісогор називає умовну цифру, за якої охочих їхати на заробітки поменшає. 10 тисяч гривень треба платити навіть за некваліфіковану працю. І ті, хто не тікають за кордон, обирають внутрішню міграцію, підверджує Тетяна Пашкіна.

«Люди вибирають трудову міграцію. Але є такі ситуації, коли є міста-мільйонники, західні області куди приходить великий бізнес, де є можливість знайти роботи», — додала Пашкіна.

Наразі на ринку роботи достатньо для продавців, але найбільше заплатять у столиці. Другі за популярністю водії із зарплатнею в 13 тисяч гривень. Без роботи не сидітимуть і будівельники. Їх чекають і на заході, і на сході. Кваліфіковані робітники потрібні скрізь, а зарплата подекуди вища за бухгалтерську.

Шанси значно підвищаться, якщо вчасно зорієнтуватися. Чекати, поки вас знайде адекватний начальник і запропонує всі гроші світу — справа програшна вже на старті. У плюсі буде той, хто навіть у свої 40 років не боїться альтернативних диплому сфер, може швидко переваліфікуватися і не зупиняється перед новими технологіями.

Один коментар

  1. Спочатку хочуть платити менше та запропонувати не такий вже шикарний соц.пакет а потім дивуються куди всі ділися