Все частіше причиною депортації громадян України з Польщі стають помилки працівників агентств посередництва праці.
Та й самі люди, які скористалися послугами цих фірм, нерідко залишають про них не найприємніші відгуки, пише СВІТUA з посиланням на yavp.pl.
Тоді, чому ці організації все ще існують і сотні тисяч претендентів, в тому числі з України, погоджуються у них працювати? Вирішили розібратися, що з себе представляють агентства посередництва праці. Якщо з ними все так погано, то куди дивляться контролюючі органи?
Вчора на сайті польської прикордонної служби з’явилося повідомлення про те, що в Ольштині було виявлено 313 (!) громадян України, які працювали нелегально. Всі ці люди мали умову з польським агентством посередництва праці.
Як з’ясувалося, причиною затримання стали неправильно заповнені документи. У 292 осіб місце роботи не відповідало вказаному в дозволі на роботу, а у 21 взагалі не було документів. Швидше за все (точної інформації немає), на затриманих чекає депортація, адже нехай і не зі своєї вини, вони виявилися втягнутими в проблему з нелегальним працевлаштуванням.
Взагалі, за посередниками праці як в Польщі, так і в Україні тягнеться шлейф неприємних історій, часто пов’язаних з шахрайством, нелегальним працевлаштуванням і депортаціями. “Работоргівля”, “Забирають гроші з зарплати”, “Обіцяють одне, а платять зовсім інше” – досить почитати відгуки в українських групах, щоб про ці організації склалося цілком певну думку: краще з ними не зв’язуватися. Але, тим не менш, вони існують не тільки легально, але навіть цілком успішно. Є й такі, що стають лідерами на глобальному рівні, даючи роботу сотням тисяч людей в різних країнах і в різних галузях від виробництва до IT.
Навіщо потрібні агентства посередництва праці?
Славнозвісне європейське життя, хто про неї не мріяв? Це коли під’їзди відремонтовані, на вулицях вечорами включаються ліхтарі, а кожен другий банк хоче дати тобі іпотечний кредит під 5% річних. Всі ці блага можливо тільки за умови сильної та стабільної економіки. Виявляється, трудові агентства грають в цьому не останню роль. Вони здешевлюють виробництво і роблять бізнес більш ефективним. Тому що, як це не сумно, найняти працівника безпосередньо дорожче, ніж через посередника.
У Польщі трудове посередництво дуже розвинене. Але це не означає, що посередники займаються тільки тим, що спрямовують працівника до конкретного роботодавця та отримують за це гроші. Якраз навпаки, цей вид послуг практично канув в лету.
В спектр завдань агентства праці сьогодні входить не тільки пошук відповідного кандидата. Фактично, агентство бере потрібного фахівця у свій штат, щоб потім “здавати в оренду” послуги цієї людини іншим компаніям. Це взаємовигідна співпраця.
Уявіть собі завод з виготовлення деталей. У заводу з’явився контракт на виробництво певної кількості товару і для цього йому потрібно 1000 працівників. Як тільки замовлення буде виконано 1000 найнятих працівників більше не потрібні. Якби не агентство праці, ці люди виявилися б викинутими на вулицю, а заводу, можливо, довелося б виплачувати їм компенсації.
Посередник допомагає вирішити цю проблему: завод економить бюджет, а працівники переводяться на інше підприємство, де вони зможуть працювати далі. До речі, не забудьте, що і деталі, які були виготовлені на цьому заводі, надійдуть за нижчими цінами в продаж. Так що виграє ще одна сторона – споживач.
Звідки взялася ця ідея?
Ще якихось 15-20 років тому ні про що подібне в Польщі ніхто не чув. Мода на послуги посередницьких агентств прийшла зі Заходу, де ці фірми стали з’являтися після Другої світової війни. Тоді у однієї середньостатистичної домогосподарки американського передмістя було занадто багато вільного часу.
Звикнувши за час військової кампанії замінювати чоловіків, покликаних на військову службу, вона вирішила використовувати ці вільні години для підробітку на неповний робочий день в офісі. Найчастіше їй доводилося замінювати людей у відпустці або на лікарняному. Вона навіть не підозрювала, що поклала початок новій ері в бізнесі, створивши перше агентство з тимчасового працевлаштування.
Ідея «запозичувати» співробітника без виконання формальностей, пов’язаних з постійною зайнятістю і з можливістю його швидкого звільнення, почала блискавично поширюватися. Сьогодні за такою формою зайнятості працює понад 40 мільйонів людей у світі.
Фірмам вигідно наймати працівників не напряму, а через посередників. Це позбавляє їх безлічі клопотів, пов’язаних з ведення кадрових справ, бухгалтерських розрахунків і зобов’язань, які накладають на роботодавця прямі контракти з підлеглими. Особливо актуальна така схема для польських підприємців, які беруть на роботу українців та інших іноземців.
Для середньостатистичного бізнесмена з Польщі взяти на роботу людину без польського паспорта – справжній головний біль, пов’язаний з додатковою паперовою тяганиною. Врахуйте час, витрачений на вивчення нюансів чинного законодавства, (кожен мігрант погодитися, що розібратися в масі правил дійсно непросто).
А як щодо просиджування в коридорах різних інстанцій в надії подати / отримати заповітні дозволи на роботу або інші документи, що легитимізують мігранта в Польщі? Хто стане цим займатися, якщо можна доручити всі ці клопоти агентству посередництва праці та спостерігати, як потрібну кількість працівників автобусами підвозять до твого заводу.
Чому ж тоді у агентств праці настільки негативна репутація?
На жаль, ринок посередницьких послуг, як і будь-який інший, не застрахований від нечесних гравців. Саме через них репутація посередників, м’яко кажучи, підмочена, а під оголошеннями про роботу від посередників з’являються їдкі коментарі, в яких потенційні кандидати висловлюють свою недовіру.
Ви здивуєтеся, але те, що в новинах про нелегалів і депортації найчастіше фігурують агентства з працевлаштування, свідчить перш за все про пильну увагу до їхньої роботи з боку польських контролюючих органів. А поправки до закону про промоцію ринку праці, що вступають в силу з 1 січня наступного року, будуть регулювати роботу агентств ще жорсткіше, закриваючи дірки в польському законодавстві, що дозволяють зловживати в цій сфері.