Не встигли ЗМІ звикнути до заяв польських політиків про мільйон українців у Польщі, як все частіше чути, що невдовзі українська діаспора сягне тут двох мільйонів.
При цьому дані щодо власників карт побиту чи осіб, зголошених до ZUS, виглядають набагато скромніше, повідомляє СВІТ.UA з посиланням на yavp.pl. То скільки ж є українців у Польщі?
“Польща прийняла мільйон біженців з України”, – ці слова прем’єрки Беати Шидло, виголошені у січні 2016 року у стінах Європарламенту, викликали справжню бурю у польсько-українських стосунках. І українські дипломати, і польські експерти доволі швидко спростували висловлювання керівнички уряду: українці у Польщі це трудові мігранти, а статус біженця отримують лічені особи.
Якщо питання з “українськими біженцями” вирішилося, то фраза про “мільйон українців” доволі швидко стала аксіомою польських публічних дебатів. Польські ультраправі та їхні ідейні натхненники, серед яких й скандально відомий ксьондз Тадеуш Ісакович-Залєський, люблять лякати прихильників “понад мільйонним натовпом українців”, який вряди-годи почне як не виступати проти уряду у Варшаві, так домагатися своїх політичних прав.
Аби визначитися з відповіддю на запитання, скільки ж українців живе у Польщі, в першу чергу треба уточнити, про яких українців мова — про нацменшину чи мігрантів. Нащадки українців, які проживали на теренах Польщі на момент завершення Другої Світової війни, чиї пращури були депортовані в рамках Операції “Вісла”, вважаються автохтонним населенням країни і є однією з дев’яти законодавчо визнаних нацменшин. Перепис населення 2011 року зафіксував, що у Польщі проживає 51 001 особа українського походження, серед них 27 630 задекларували українське коріння як єдине.
Найбільше представників української нацменшини — понад 11 тисяч — проживає у Вармінсько-Мазурському воєводстві, близько 3,7 тисячі — у Західнопоморському, майже три тисячі – у Підкарпатському.
З мігрантами ситуація складніша. Говорячи про понад мільйон українців, польські політики та підприємці, як правило, апелюють до статистики про видані декларації щодо намірів працевлаштувати іноземця. 2016 року таких документів було видано понад 1,3 мільйони, при чому майже 1,2 мільйонів — громадянам України. Поточний рік, напевно, позначиться новим рекордом, адже лише протягом першого півріччя українцям виписали майже 905 тисяч декларацій.
Хоча збільшення кількості виданих декларацій показує тенденцію до зростання міграційного потоку зі Сходу, ці дані не можна інтерпретувати як перепис українців у Польщі.
По-перше, на даний момент один іноземець може мати нелімітовану кількість декларацій працедавців (ситуація зміниться із 1 січня 2018 року, коли в силу увійде новелізація закону Про промоцію працевлаштування). Як засвідчують співробітники польських агентств посередництва праці, сьогодні, аби знайти українського працівника, середнім та дрібним підприємцям доводиться виставляти по 4-5 декларацій на одну вакансію.
По-друге, на підставі декларації українець може працювати у Польщі протягом півроку, тобто залишатиметься сезонним мігрантом.
Про українців, які перебувають у Польщі довший час, більше скаже статистика по дозволах на працю. Цей документ може видаватися воєводськими управліннями навіть на три роки. Так, протягом першої половини 2017 року громадяни України отримали понад 91 тисячу дозволів, найбільше — понад 52 тисячі — було видано на термін до одного року. Дозволи на час довший, ніж три роки, було видано 20 тисячам українців.
Найкраще уявлення про чисельність більш-менш постійної української іммігрантської громади дає статистика по дозволах на проживання. Ці документи також видаються воєводськими управліннями: тимчасові дозволи на строк від трьох місяців до трьох років, на постійне проживання — власникам Карти поляка та шлюбним партнерам громадян Польщі, статус довготермінового резидента ЄС — тим, хто жив та платив податки у країні протягом щонайменше п’яти років. На початку липня 2017 року українці мали на руках майже 128 тисяч дозволів на проживання у Польщі, при тому, що загальна кількість іноземців з такими документами, включно з громадянами інших країн ЄС, — 300 тисяч.
Найчастіше громадяни України отримували дозволи на тимчасове перебування — 95 тисяч, тобто вони або приїхали до Польщі останніми роками, або ж не працювали безперервно, отже не можуть претендувати на статус резидента. У мультикультурній Варшаві іноземців із дозволом на проживання немає навіть 30 тисяч, а 7 644 українці становлять “аж” 0,4 відсотка мешканців польської столиці.
Таким чином, постійна українська діаспора у Польщі є доволі скромною на тлі 38-мільйонної країни. Сезонний характер української міграції підтверджується також іншими даними. Тільки 270 тисяч з усіх українських працівників були зголошені своїми працедавцями до Закладу соціального страхування (ZUS), тобто працюють на середньо- та довготермінових трудових договорах. Лише вісім мільйонів злотих отримали громадяни України протягом першого півріччя поточного року в рамках програми допомоги родинам з дітьми 500+ (право на допомогу мають ті іноземці, кому дозвіл на проживання був виданий з правом на працю), в той час як загальнодержавні виплати сягнули понад 12 мільярдів злотих.
Управління у справах іноземців прогнозує, що цього року просити про нові дозволи на проживання можуть навіть 150 тисяч громадян України. Це б відповідало оцінкам експертів, які вбачають у сезонній міграції першу сходинку до того, аби наважитися на довший виїзд.
Зрештою, про заохочення для українців саме переїжджати, а не приїжджати, до Польщі ще з минулого року апелюють організації підприємців і працедавців — за оцінками демографів, до 2050 року польській економіці бракуватиме навіть п’яти мільйонів робочих рук.